“Хамелеон” – оповідання російського письменника Антона Павловича Чехова. Вперше опубліковано в журналі «Уламки» № 36 від 8 вересня 1884 під підписом «А. Чехонте».

Альфред Маргул-Шпербер у цьому вірші розповідає про нацистські злочини проти людства.

Вірш Джанні Родарі “Листівки з видами міст”.

Закаркав крук і випустив м’ясо, яке Лисиця швидко забрала. Давньогрецький байкар Езоп пише про нерозумність Крука і лестощі, які шкодять навколишнім.

“Катери́на” — поема Тараса Шевченка, написана в Петербурзі наприкінці 1838 — на початку 1839 років, присвячена Василю Жуковському у пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

“Уривок з поеми” – вірш Євгена Маланюка.

“Ілля Муромець і Соловей розбійник” переносить нас у далеке минуле і розповідає нам про давні часи, знайомлячи нас з богатирем Іллею і його подвигами. Пригоди Іллі Муромця почалися, коли він відправився з села до Києва, щоб влаштуватися на службу до князя. А до цього тридцять літ Ілля на печі лежав, нічого не міг робити, бо мав хворі ноги. Але три сиві старці зробили

«Казка про мертву царівну та про сімох богатирів» — казка російського письменника О. С. Пушкіна. Написана восени 1833 року в Болдіні. Є самостійним авторським літературним твором, написаним за мотивами російської народної казки.

Саме в суботу повертається Суботик – маленька істота з п’ятачком і яскраво-рудим волоссям. Істота, яку так полюбив пан Пляшкер, ще як Суботик приходив уперше. На щастя, Суботик не змінився аніскілечки, хіба що зараз він знає геть усе про машину для здійснення бажань. Що ж уміє робити та машина? А що завгодно! Як-от напхати повнісіньку шафу вермішелі, виростити

Ідея “У синьому небі я висіяв ліс” поета Миколи Вінграновського – відтворити щирі почуття закоханості, які роблять такі речі, що важко навіть уявити. Уособлює, в деякому сенсі, так звані “жертви”, “вчинки”, які можна зробити через кохання.