Я - звичайна дівчина з Києва, яка веде досить примітивний образ життя. Робота – дім – зустрічі з подругами «за чашечкою кави», і так по колу. Він – доволі привабливий чоловік, бізнесмен, у якого було сотні прихильниць і лише варто було йому на когось глянути, як дівчата вже уявляли собі їхнє спільне життя до самої старості. Чи може у нас бути щось спільне? Певно –

Я не вірю, що службові романи бувають вдалими. Рано чи пізно все закінчиться погано. І якщо в звичайних відносинах можна просто розійтися і не мозолити один одному очі, то в службових романах все зовсім погано. Неймовірне відчуття дискомфорту і величезне бажання звільнитися точно будуть переслідувати одно чи навіть обох колишніх закоханих. Саме тому, я давно

Історія про молоду, вродливу, розумну, виховану, самодостатню жінку, яка завдяки наполегливості досягла багато чого у житті, але яка боїться серйозних стосунків з чоловіками. - Як тільки, якийсь адекватний хлопець починає зі мною спілкуватись, я тікаю від нього. Буквально - ті-ка-ю!!!

Якби закон підлості був людиною, він би точно мав каштанове волосся та прискіпливі зелені очі, які так легко знайдуть у твоїй самостійній роботі причину для смертної казні, не менше. Четвертий курс обіцяв бути чудовим, до появи професора Вебера. Втілення моїх дівочих мрій та найгірших кошмарів одночасно. Я ненавиджу його, і я… напишу з нього головного злодія у

Історія про молоду, вродливу, розумну, виховану, самодостатню жінку, яка завдяки наполегливості досягла багато чого у житті, але яка боїться серйозних стосунків з чоловіками. - Як тільки, якийсь адекватний хлопець починає зі мною спілкуватись, я тікаю від нього. Буквально - ті-ка-ю!!!

Історія про молоду, вродливу, розумну, виховану, самодостатню жінку, яка завдяки наполегливості досягла багато чого у житті, але яка боїться серйозних стосунків з чоловіками. - Як тільки, якийсь адекватний хлопець починає зі мною спілкуватись, я тікаю від нього. Буквально - ті-ка-ю!!!

Кажуть, під Новий рік всяке буває. От тільки я вже давно не вірила ні в Діда Мороза, ні в Санту, ні у святкові чудеса. Шкода, але чудес не буває. Ха! А ось і бувають! Виявляється дивний переодягнений Дід Мороз може виконати моє найбільше бажання, і тут головне не злякатися, а сміливо йти на зустріч своєму щастю. Оновлення кожного дня зранку або ввечері.

- Пам'ятаєш нашу обіцянку? - Що? Яку обіцянку? - Ну, ту. Той контракт на клаптику паперу... що залишився після нашої ночі. - Аааа, ту обіцінку... пам'ятаю. – І тут він розуміє, що саме я від нього хочу. Здаєтсья, очі його готові були полізти налоба від шоку. - Стривай. Ти хочеш...? - Так, я хочу вийти за тебе. Ти самотній, я вже теж... - А твій наречений знає про те,

Поки Ден вивчав папери, я сіла на найближчий стілець, інстинктивно притиснувши немовля, яке плаче, до грудей і ніжно поплескуючи його по спині. Малюк був просто чудовим, м'яким, сухеньким, але дуже неспокійним. Мабуть, у нього болів животик. За хвилину дитина відригнула, жалібно зітхнула і уткнулася носом мені в шию. Я притиснула малюка до себе, і він заспокоївся

Якщо мені ще колись насниться вродливий незнайомець, краще одразу з’їсти свій закордонний паспорт. А замість того, щоб переїхати навчатися до Англії, пересидіти десь у диких лісових хащах, або у сільському бабусиному будиночку за 30 км. від цивілізації. Хоча, кого я обдурюю? Здається, він знайде мене й там… Чи могла я передбачити, якими пригодами для мене обернеться