«Я пам’ятник собі поставив незотлінний» — вірш Олександра Сергійовича Пушкіна. Цей напрочуд «простий», але надзвичайно багатогранний поетичний текст є яскравим зразком пізнього періоду пушкінської лірики, в якій поет на рівні максимальної універсалізації хіба що намагається підбити підсумок своєї творчої діяльності та проаналізувати розвиток однієї з найзагадковіших

“Анча́р” – вірш, написаний Олександром Пушкіним в 1828 році

“Пророк” – вірш Олександра Сергійовича Пушкіна. Перша публікація цього вірша відбулася у «Московському віснику» за 1828 рік.

«Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю» – казка у віршах Олександра Пушкіна, написана у 1831 році і вперше видана наступного року у збірці віршів.