Важко не закохатися у студента-мажора, який заради неї змінює своє життя. Проте чи є в них шанс на майбутнє, якщо вона не готова зраджувати своїм принципам та переступати заборону, а в нього занадто все складно з батьками, які самі обирають йому життєвий шлях? Чи матимуть вони бодай крихітний шанс на щастя? А якщо й отримають його, чи зможуть пройти крізь

Ігнат: я не міг зрозуміти, чому не виходжу з машини і витріщаюся на цю дівчину. Звичайна. Можна навіть сказати, що мила. Фігура непогана. Вся ця проста констатація фактів раціонально прокручувалась у мене в голові. Я розумів, що маю багато справ. Потрібно зайти до свого офісу та зайнятися ними. Але продовжував сидіти, ні на мить не відриваючи від дівчини погляду.

«Тату, зачекай скоро буду» — такий напис вирішую написати на подарунковому торті, щоб розповісти про вагітність Марку, відомому автогонщику. Чоловікові, в якого я давно закохана, і якому врятувала життя. — Вибачте, але я вас не знаю, — каже коханий чоловік, дивлячись мені в очі, коли я сама приїжджаю до нього. — Марку, це ж я, Каро! — трясу його за плечі. — Каро, я

Дівчина, що мріє стати журналісткою та приїхала підкорювати столицю з Конотопа - 1 шт. Король університету - 1 шт, багатий, гарний, немов янгол, та душа компанії… Чи ні? Син ректора -1 шт, якого всі побоюються. Набурмосений та бісячий… Чи ні? Вони разом -- вибуховий коктейль! Як зрозуміти, хто щирий, а хто прикидається? Або, може, прикидаються обидва?.. Чи можливо

Вона говорила, що вони найкращі друзі. Вона говорила, що він потрібен їй. Вона говорила, що вони - двоє проти цілого світу, і ніколи не розлучаться. Вона говорила, говорила, говорила. І весь час брехала.

За один день я примудрилася розбити автівку нового боса, отримати просування по службі та зганьбитися на очах всього офісу. Мені залишалося тільки: звільнитися та втекти якнайдалі з міста. Але навіть цього мені не дав зробити бос. Виявляється, я тепер боржниця і зобов'язана відпрацьовувати довго, старанно та без права відмови. І на термін договору мені доведеться

Фіктивний шлюб з чоловіком якого бачу вперше. Можливо це найбільша дурість у моєму житті, але це єдиний шанс вступити до медичного інституту й назавжди вирватися з-під тотального контролю своєї тітки. Головне не закохатися у циніка, який називає мене опудалом. Х.Е Увага! Книга не відредагована.

— Поїхали, я відвезу тебе додому. — Ти нормальних слів не розумієш, так? — починаю дратуватись. — Гадаєш, що тобі все можна? — А що, ні? Не все? — зупиняється, усміхаючись. — Люди тобі не належать. — Серйозно? — удавано дивується, насолоджуючись моїм сум’яттям. Не звертаю уваги на його погляд, продовжую вбивати адресу, щоб знайти найближче таксі. — Ти таки смілива, —

Зі сторони моє життя схоже на казку, що ожила. Мій чоловік – відомий на всю країну ювелір. Він шалено любить мене, носить на руках і здуває порошинки. Ось тільки за зачиненими дверима прекрасний принц перетворюється на жорстокого тирана і б'є мене за будь-яку провину. Одне невдале пограбування звело мене з Ним – зухвалим і нахабним грабіжником. Викравши мене, він і

Чи можливі стосунки після ночі, проведеної разом? А якщо вони посварилися наступного ж ранку та облили одне одного брудом?