Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи.

Людина планує, а доля... Загалом, ніхто не питав, чи хоче Антон потрапити в іншу реальність чи ні. Та й взагалі ніхто нічого не питав. Спершу був якийсь спалах, потім удар... крики людей. Біль, що роздирає тіло, і... самому хотілося б зрозуміти, що? Може, банальне божевілля? Класичний Delirium Tremens? Поживемо - побачимо. Ну, а поки прийде ясність - чому б не

Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка. Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши подиміти тютюном на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили

Продовження пригод нашого сучасника у світі магії

Відслуживши та відлежавши після поранення належний термін у шпиталі, Влад повернувся додому, збираючись добряче відпочити. Але людина планує, а боги вирішують. Боєць і озирнутися не встиг, як опинився в іншому світі, де людське життя взагалі нічого не варте, бо Імператор, для збереження миру, віддав владу над своїми підданими та їх майном - гоблінам і тролям.

Наш сучасник, невідомим чином, опиняється у тілі середньовічного принца. Та ще й у ту мить, коли стає спадкоємцем цілого королівства. Але не знає, що очікує його не богемне та безтурботне життя короля, а безконечні проблеми і небезпечні пригоди. Бо все королівство, включно з замком, давно закладене покійним батьком, і кредитори ось-ось нагрянуть за грошима.