«Амба» Влада Землянина – це роман, який понад чверть віку чекав свого читача і часу, не втративши при цьому актуальності та кровного зв’язку з минулим і майбутнім. Часу дивного, з подіями жахливими. Часу, який мало хто правильно розумів. І найголовніше – часу, який не став уроком для більшості з нас… На розсуд читача пропонується перший том роману під назвою «Втеча».

Ларко невідривно дивився в очі Левона і не міг вистрілити… За кілька секунд у свідомості Ларка промайнули картини з минулого: спільні ігри та пустощі, навчання в школі, Анна. Вони з Левоном були друзями дитинства, а тепер… На руках Левона кров його земляків українців. Ларко цілиться в груди поляка, а той, не відводячи очей від дула автомата, каже: «Я люблю твою Анну

Біографічний твір відомої письменниці з часів 1 Світової війни Текст взято з журналу «Вітчизна», №2-3 за 1989 рік.

Події роману-трилогії точаться протягом майже цілого сторіччя і подумки переносять читача від підпорядкованої царській Росії Варшави до золотих копалень Західного Сибіру – з усім їх кримінальним арсеналом, аж до вбивства. Революції, війни, що їх було забагато впродовж XX віку, жбурляють долю української жінки як скажений вітер – паперову ляльку. Головних героїнь

В романі, події якого відбуваються у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, читач познайомиться з трьома поколіннями родини української інтелігенції. Значне місце посідає перша частина роману – життя і робота найстаршого представника родини, геолога, на пошуках урану в Середній Азії. Друга частина – детективні події, які сталися з його сином, науковцем, у

Рукопис зник на кілька років. Певне тоді ще не настав час читати його. Але через півтора десятка років, в добу розвиненого Інтернету й соціальних мереж, сину письменника повертають зошит із цуценятком на обкладинці. І саме в цьому зошиті старий хворий письменник написав свій останній роман «Останнє бажання». Чи потрібно і чи можливо розгадати всі таємниці минулого?

«100 бандерівських оповідок» — історичні есе про національно-визвольну боротьбу українців у XX столітті. Складається із 100 невеликих історій про події визвольної боротьби, найцікавіші моменти з життєпису представників націоналістичного руху, а також спогадів. Хронологічно рукопис охоплює період від 1920 року (створення УВО) до 1991 року. Таким чином, твориться повна

«Під Савур-могилою» — заключна книга трилогії «Засвіти», створенню якої письменник А. Химко присвятив усе своє свідоме життя, за що був переслідуваний і репресований у сталінсько-беріївські часи. Цим твором А. Химку, як нікому досі, поталанило оголити коріння нашої національної трагедії в період так званої Руїни — показати, з одного боку, хижу жорстокість та

Зі сторінок роману «Засвіти» читач довідається про вражаючі подробиці такої чорної пагуби початку XVII століття, як татаро-турецькі набіги, про побут, звичаї, героїчну боротьбу запорозьких козаків як із степовими піратами-людоловами, так і з високоосвіченими сусідами-поневолювачами. В центрі уваги автора постійно перебуває кошовий Запорозької Січі Іван Сірко, який

«Між орлами і півмісяцем» — друга книга трилогії «Засвіти». Тут продовжується розповідь про героїчну боротьбу українського народу, передусім — козацтва, проти магнато-королівської Польщі, царсько-боярської Росії, султансько-яничарської Туреччини і ординно-ханського Криму, які в часи Гетьманщини, осліплені захланством, привели тодішню багату Україну до руїни.