«Місто уповільненої дії» — сувора урбаністична картина з життя сучасних підлітків, які стали на шлях злочинів. Написаний грубою, низькою лексикою у манері жорсткої прози, роман присвячений неусвідомленому злу, невблаганному фатуму і водночас надії у вирі небезпек, які чатують на молоді неприкаяні душі. Перед нами справжній міський роман, який з перших сторінок

Осип Назарук – яскравий громадський діяч, письменник, публіцист. Як письменника його особливо вабила історична тематика. Його погляд зупинився зокрема на двох яскравих постатях минулого – князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани, а також помандрував у часи монгольських набігів. У 1930 р. побачила світ його «історична повість з 16 століття» під назвою

…у неї було порушене диханя у клітинах. Просто увесь вільний час вона перебувала десь поблизу Юпітера, залишаючись ногами на Землі. Там, вона, казала, живуть янголи із чорними крилами. Їхні крила були чорними, бо коли янголи літали поблизу сонця, на крильця сідала кіптява. Санта Марія дивилася на них та посміхалася. А потім поверталася на Землю…

Повість з часів скасування Запорожської Січи

Оповіданням «Салдацький патрет» Квітка висміював консервативних критиків, які, не знаючи культурних потреб українського народу, не розуміючи української літератури, бралися про них говорити, принижували українське письменство. Однак значення твору не вичерпується лише тим, що письменник давав відсіч недругам української літератури – оповідання «Салдацький патрет» –