Читати книгу - "Ясон, Дзюбенко Вікторія-Магдалена"

- Ах..! - я різко вирівнялась на ліжку від болю в горлі й неспроможності нормально вдихнути. 

Пальці пройшли по шкірі. 

Дивно, все як завжди. А здавалось в мене впились кігтями. 

Ураганом картинки та короткі відрізки відео заполонили свідомість. Котра зараз? Надмірно реалістичні образи сну, з’єднались зі спогадами про день: Август, поїздка, танець, ліс, хлопець, знахар, Ярій. Що з цього було реальним? Стоп. Ярій?! Він яким боком виник у моїй голові?

І взагалі де я? Ця кімната не здається мені знайомою. Господи, чому я знову не пам’ятаю як попала в ліжко. І що це за одяг? 

На вулиці вже не ніч, але сонце ще не зійшло. Розсіяне вранішнє світло заливає кімнату сірим кольором і дозволяє розгледіти лише контури. Проте й цього вистачило. Я підняла очі. На дивані перед ліжком лежить чоловік. Август? Міг би й збоку лягти, нічого страшного.

Після вчорашньої прогулянки лісом у мене надто сильно болять ноги, щоб легко рухатись. Ця кріпатура залишиться зі мною ще на певний час. Перевалившись на коліна, нарешті вдалось його побачити. 

Ярій?!

Не вірю власним очам. От наче ж адекватна і мислездатна людина, а здається, що дах таки поїхав. 

Хоча, хіба це вперше…

Кінець