Читати книгу - "Не можна вбити, Велена Солнцева"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
-І що це було? - Катя перебувала у не меншому шоці.
-Навіть не знаю.
-Схоже тут твою бабу або бояться, або надто поважають, знати б за що. Мене вона вже зацікавила
Вона розвернула машину і ми поїхали назад у бік лісу. Кинувши погляд в дзеркало заднього виду подруга тихо промовила:
-У тебе з'явилися наполегливі шанувальники.
За машиною бігли собаки які ще недавно знаходили біля магазину у спільній компанії бродяг. Катя хмикнула і трохи додала газу, собаки не відставали.
-Які все-таки настирні.
Я з цікавістю спостерігала як три величезні чорні псини мчали слідом за машиною.
-Мені здається у них є господар, дивись які доглянуті.
-Але вони різко запалали коханням саме до тебе. Ти прямо фатальна жінка, Настя.
-Та йди ти.
Жартівливо лаючись ми під'їхали до великого будинку, який хоч і був веселенького жовтого кольору, але справляв досить гнітюче враження.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не можна вбити, Велена Солнцева», після закриття браузера.