Читати книгу - "Прощення, Аркадія моя "

               ****

Пам’ятаю, як я про це дізналася. Така дурна випадковість і збіг обставин. Півхвилини, які зіграли таку важливу роль. Півхвилини, які потрібні щоб спуститися з другого поверху дому на перший. Півхвилини я тримала в руках телефон чоловіка, який він забув, поспішаючи на роботу. І саме в ці півхвилини на цей телефон прийшло повідомлення: «мені було добре минулого вечора», «повторимо?» і фото. Фото напівоголеної Аліси.

Оце так сюрприз.

В момент, коли я передала телефон в руки Олега, я зрозуміла наскільки поганою дружиною для нього я була. Я не відчувала трагедії, я не була розлючена, мені не хотілося влаштовувати скандал. Я передала йому телефон і єдине що відчула- це повна байдужість: до цього інциденту, до фото і можливо до нього. Мені було спокійно. Я стояла там мов вкопана в землю, мені не хотілось говорити, та і сказати було мені нічого. Я відчувала, як в моє тіло проникають сотні ножів, життя більше не здавалося таким зрозумілим,  але і від цього мені було байдуже. Я припустила, що на цьому місці все і закінчиться. Подумки збирала речі і викликала таксі. Єдине питання, яке було в голові «куди мені йти і що буде далі?»

                                                                                     ****

А ось він. Наш другий медовий місяць з Олегом. Я єдина з нас, на кого інцидент зі зрадою не справив ніякого враження. Олег же ж був ладен розбитися вщент і зібратись до купи аби тільки не відпустити мене. Він втримував мене словами, сльозами і буквально – руками. Він не дав мені поїхати з дому. Натомість відмінив всі свої справи і залишився зі мною. Він говори багато «пробач», говорив ніби це була помилка і він не хоче розлучатися. Я повірила йому і в той момент, це здавалося гарним рішенням.

Я дам вам пораду : ви маєте право не пробачати, але якщо пробачили, забудьте про свої образи і більше ніколи не згадуйте про них.

З тих пір життя заграло новими красками. Олег більше часу почав проводити вдома. Ми часто дивилися кіно, ходили в театр чи оперу, читали одні на двох книги, подорожували. Неймовірно, скільки можна зробити за один місяць коли цей місяць медовий. Ми обнулили наші відносини. Здавалось все почалось з початку. Олег багато говорив зі мною, йому вдалося дізнатися про мене речі які я раніше не розповідала. Він був дуже ввічливим. Я отримувала безліч квітів і подарунків, компліментів і поцілунків.  Олег був ідеальним чоловіком, та ось тільки він не був сам собою. Як довго людина може прикидатися іншою людиною? Тиждень, два, місяць. Це тривало так довго, що я вже мало не почала вірити. Та ось тільки, люди не змінюються.

В той вечір ми обирали ресторан для вечері. В нас з цим справді були деякі проблеми : я любила індійську кухню, а Олег терпіти не міг гостру їжу. Я запропонувала зробити те, що ми робимо завжди в такому випадку : замовити доставку з двох різних закладів. Олег же ж прийняв рішення поїхати в ресторан, в який хотіла я. Його через мірне старання починало трохи лякати.

Ми замовили вечерю. Я насолоджувалась своєю улюбленою куркою, а Олег просто терпів прийняте ним же рішення. В якийсь момент, задзвонив його телефон. Це був його напарник по справах, і він, як завжди, вийшов зі столу щоб поговорити. Я чекала його хвилин двадцять, а потім ще стільки ж. Я з’їла свою страву і випила дві чашки чаю перед тим, як на горизонті з’явився мій коханий. Він був безладний, його зачіска і сорочка були пом’яті, виходячи, він приводив до ладу свій зовнішній вигляд причісуючи волосся руками і заправляючи сорочку в брюки.  Біля дверей він зробив невелику паузу і замер на місці. За хвилину з тих же дверей вийшла жінка, яку я досі не бачила. Він простягнув до неї руки, обійняв за талію і поцілував. Після ж, Олег повернувся за стіл і мовчки продовжив їсти свій рис.