Читати книгу - "Стів Джобс"

— Існує класичне явище у бізнесі, яке називається синдромом другого продукту, — пізніше говорив Джобс. — Явище походить від нерозуміння того, що саме зробило ваш продукт настільки успішним. Я вже проходив через це в Apple. Здавалося, якщо ми пройдемо через другий фільм, значить, ми все робимо вірно.

Особистий фільм Стіва

«Історія іграшок-2», яку випустили в листопаді 1999 року, стала навіть більшою подією і зібрала 485 мільйонів доларів у всьому світі. Враховуючи те, що успіх Pixar був доведений, настав час для зведення головного офісу студії. Джобс і команда Pixar знайшли покинутий фруктовий консервний завод Дель-Монте в Емервілі — промисловому містечку між Берклі та Оклендом, одразу через міст Бей від Сан-Франциско. Вони розібрали той завод, і Джобс доручив Пітеру Боліну — творцеві крамниць Apple — розробити нове приміщення на ділянці у шість із половиною гектарів.

Джобс захопився кожним аспектом нового приміщення — від загальної концепції до найменшої деталі щодо матеріалів і конструкції.

— Стів був твердо переконаний у тому, що правильно зведена будівля може зіграти на користь культурі, — говорив президент Pixar Ед Кетмул.

Джобс контролював ситуацію з будівлею так, наче був режисером, контролюючи кожен кадр фільму.

— Будівля Pixar була особистим фільмом Стіва, — говорив Ласетер.

Ласетер хотів традиційну голлівудську студію з окремими будинками для різних проектів і окремими бунгало для розробників. Але працівники з Disney сказали, що їм не подобається їхнє нове розміщення, бо створюється враження, що команда наче ізольована, і Джобс погодився. Окрім того, він вирішив, що їм потрібно використати інший екстрим: збудувати велетенське приміщення навколо центрального атріуму, який використовуватиметься там спеціально для зустрічей.

Незважаючи на те, що він був своїм у цифровому світі, чи може через те, що знав весь ізольований потенціал, Джобс дуже вірив у ефективність особистих зустрічей.

— У нашому сучасному світі існує спокуса думати, що ідеями можна ділитися через електронні листи чи чати, — казав він. — Це просто божевілля. Творчі здібності виявляються у спонтанних зустрічах, у випадкових обговореннях. Ви стикаєтеся з кимось, питаєте, як вони поживають, кажете «Ого!» — і вже невдовзі обговорюєте цілу купу ідей.

Тож будівля Pixar була зведена з урахуванням таких випадкових зустрічей та незапланованих зборів.

— Якщо будівля не закликає до цього, ви втрачаєте купу новацій і шарм, який спричинюється інтуїтивними поривами, — говорив він. — І ми розробили дизайн будинку, щоби працівники могли вийти зі своїх офісів і поспілкуватися в центральному атріумі з тими, кого вони, можливо, і не побачили б.

Центральні двері, всі сходи і коридори вели до атріуму, де розташувалися кафе і поштові скриньки. Вигляд із вікон конференц-залів був саме на атріум, а кінотеатр на 600 місць і дві менші зали для переглядів також розташувалися там.

— Теорія Стіва спрацювала у перший же день, — пригадував Ласетер. — Я всюди зустрічав людей, з якими не бачився місяцями. Ніколи ще не бачив приміщення, яке сприяло співпраці і творчому процесу так, як це.

Джобс навіть видав наказ, щоб у приміщенні було лише два туалети — по одному для кожної статі, — і вони мали розташовуватися в атріумі.

— Джобс був дуже сильно в цьому переконаний, — пригадував генеральний директор Pixar Пем Кервін. — Дехто з нас уважав, що це вже занадто. Одна вагітна жінка нарікала, що, аби дістатися туалету, вона змушена йти десять хвилин та ще й стояти у черзі, і тому виник великий конфлікт.

То був один із нечастих випадків, коли Ласетер не погоджувався з Джобсом. Тоді вони дійшли компромісу: буде по два туалети для кожної статі на кожному кінці атріуму на обох поверхах.

Оскільки сталеві балки спорудження були помітними, Джобс узяв приклади продукції виробників з усієї країни, щоби побачити, у якого найкращі колір і текстура. Він обрав фабрику у штаті Арканзас, сказав їм випалити сталь до чистого кольору і простежив, щоби водії не пошкодили жодної балки при перевезенні. Він також наполіг, щоб усі балки були з’єднані болтами, а не привареними одна до одної.

— Ми обробили сталь піскострумним апаратом і покрили її прозорим лаком так, що можна було бачити текстуру матеріалу, — пригадував Джобс. — Коли почали складати балки, то працівники у вихідні приводили свої родини, щоби показати їм, як це виглядає.

Найбезглуздішою частиною приміщення став «Куточок любові». Один із мультиплікаторів, коли в’їхав до свого кабінету, виявив невеличкі двері на задній стіні. Двері вели до вузького коридорчика, через який можна було пролізти у кімнату з кондиціонером, обкладену листовим металом. Він та його колеги облаштували там секретну кімнату, оздобили її новорічними гірляндами та лавовими лампами, поставили розкладний коктейльний столик, лавки, оббиті матерією із зображенням тварин, прикрасили подушками з китичками, натягали туди пляшок з алкогольними напоями, іншого посуду та серветок, на яких було написано «Куточок любові». Відеокамера, що висіла в коридорі, дозволяла присутнім у кімнаті бачити, хто наближається.

Ласетер і Джобс водили туди важливих гостей і просили розписатися на стіні. Так вони отримали підписи Майкла Айзнера, Роя Диснея і Ренді Ньюмана. Джобс просто обожнював це, та оскільки він не вживав алкоголю, деколи називав ту кімнату місцем для медитацій. Вона йому нагадувала ту кімнату, яку вони з Деніелом Котке мали, коли вчилися в Університеті Ріда. Тільки ця була без наркотиків.

Розлучення

У своїх свідченнях перед комітетом сенату в лютому 2002 року Майкл Айзнер привселюдно критикував реклами, які Джобс вигадав для iTunes від Apple.

— Існують комп’ютерні компанії, які мають реклами на цілу сторінку чи бігборд, де написано: «Здирай, змішуй, записуй», — проголосив він. — Іншими словами, вони чинять злочин і залучають до цього своїх друзів, якщо ті куплять саме цей комп’ютер.

Цей коментар був нерозумним. Слово «здерти» у ньому не зрозуміли і зробили висновок, що це означає «обдерти когось до нитки», а не імпортувати файли з диска на комп’ютер. Та найбільше це рознервувало Джобса, і Айзнер мав це знати. Pixar саме випустила четвертий фільм у своїй співпраці з Disney — «Корпорація монстрів», який виявився найпопулярнішим з усіх і зібрав 525 мільйонів доларів в усьому світі. Угоду Disney — Pixar треба було поновити, і Айзнер не сприяв цьому, публічно виливаючи бруд на свого партнера. Джобс настільки нервувався, що аж зателефонував керівнику Disney, щоби випустити пари: «Ти знаєш, що Майкл тільки-но зробив мені?».

Айзнер і Джобс мали різне походження і були з протилежних узбереж Америки, але у них була спільна сильна вдача без особливого