read-books.club » Публіцистика » Стів Джобс 📚 - Українською

Читати книгу - "Стів Джобс"

127
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Стів Джобс" автора Волтер Айзексон. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 136 137 138 ... 203
Перейти на сторінку:
говорив Айовайн. — Стів звільняв людей, якщо відділи не могли співпрацювати, натомість відділи Sony завжди вели війну один з одним.

Sony була повною протилежністю Apple. У них були відділ побутової техніки, який виробляв стильну продукцію, і музичний відділ, котрий співпрацював зі знаменитими артистами (в тому числі з Бобом Діланом). Але кожен відділ захищав власні інтереси, і компанія ніколи не надавала цілісних послуг від початку і до кінця.

Завданням нового керівника Sony Music Енді Лек було вести переговори з Джобсом, чи Sony продаватиме музику в крамниці iTunes. Невгамовний і розумний Лек прийшов у компанію, залишивши кар’єру тележурналіста. Він був продюсером CBS News і президентом NBC. Він умів відчувати людей і мав хороше почуття гумору. Лек розумів, що продаж пісень у крамниці iTunes для Sony було чимось божевільним і необхідним, що зазвичай траплялося у музичному бізнесі. Apple поводились, як бандити, і це стосувалося не лише їхньої частки від продажу пісень, але й частки від продажу iPod. Лек уважав, що якщо музичні компанії беруть участь у тому, щоби iPod добре продавався, то вони мають отримувати відсоток із його продажів.

Джобс погоджуватиметься з Леком під час їхніх переговорів і говоритиме, що він хоче бути справжнім партнером музичним компаніям.

— Стіве, я твій, якщо ти даси мені щось від кожного проданого приладу, — говорив Лек своїм грізним голосом. — Це чудовий прилад, але наша музика допомагає продавати його. Таким я бачу справжнє партнерство.

— Я згоден, — відповідав Джобс на кожну Лекову претензію.

Та потім він нарікав на це Дагу Морісу і Роджеру Еймсу. Він казав, що Лек, мовляв, просто не розуміє, не розбирається в музичному бізнесі, і він не такий розумний, як Моріс та Еймс.

— Стівен у класичній своїй манері погоджувався з чимось, але ніколи не виконував своїх обіцянок, — говорив Лек. — Він усе розкладав по поличках, але потім ніколи цього не робив. Джобс дуже пристрасний, що було добре під час перемовин. А ще він — геній.

Лек знав, що не виграє у цій ситуації, якщо лишень не отримає підтримку інших в індустрії. Та Джобс уміло користувався лестощами і приманками маркетингу Apple, щоби відповідно поводитися з іншими рекординговими фірмами.

— Якби вся індустрія піднялася, ми б отримали внески від ліцензій, і це давало б нам подвійний дохід, який був так нам потрібен, — казав Лек. — Ми допомагали продавати iPod, тож це було б справедливим.

Це, звичайно, було перевагою Джобсової цілісної стратегії: продажі пісень на iTunes сприятимуть продажам iPod, що допоможе продавати більше комп’ютерів Macintosh. Найбільше Лека зводило з розуму те, що Sony могла зробити те саме, але там ніколи не могли змусити працювати в унісон відділи програмного забезпечення, технічного оснащення і наповнення змістом.

Джобс намагався звабити Лека. Під час одного з візитів до Нью-Йорка він запросив його до свого номеру на верхньому поверсі готелю «Чотири сезони». Джобс уже навіть замовив сніданок для них — вівсянку з ягодами — і був «більш ніж дбайливий», пригадував Лек.

— Але Джек Велч наказував мені не закохуватися. Моріс і Еймс були вже звабленими. Вони сказали б: «Та ти нічого не розумієш, ти маєш закохатися», — бо вони саме так учинили. Вийшло так, що я був вигнанцем в індустрії.

Навіть після того, як у Sony погодилися продавати музику в крамницю iTunes, стосунки залишалися напруженими. Кожна спроба поновити їх чи змінити закінчувалася скандалом.

— Енді був великим егоїстом, — казав Джобс. — Він ніколи не розумів музичного бізнесу, і він ніколи не вмів продавати. Я часом уважав його членоголовим.

Коли я розповів йому те, що говорив Джобс, Лек відповів: «Я боровся за музику і за Sony, тому мені не дивно, що він уважав мене членоголовим».

Утім, змусити рекордингові компанії співпрацювати з iTunes було замало. Багато музикантів отримували фінансові частки від контрактів і так могли особисто контролювати цифрові продажі своєї музики чи охороняти її від того, щоби пісні в альбомах продавалися окремо. І Джобс лестощами намагався переконати деяких музикантів. Це було весело, але не так легко, як йому здавалося на перший погляд.

Перед запуском iTunes Джобс зустрівся з десятками відомих музикантів, включаючи Боно, Міка Джаггера і Шерил Кроу.

— Джобс невпинно телефонував мені додому о десятій вечора і казав, що йому все ще треба зустрітися з Led Zeppelin чи Мадонною, — пригадував Еймс. — Він був рішуче налаштований, і ніхто, крім нього, не переконав би цих музикантів.

Напевно, найдивніша зустріч сталася тоді, коли Доктор Дре приїхав до Джобса в головний офіс Apple. Джобсу подобалися Beatles і Ділан, але він визнавав, що не слухав реп. Йому потрібно було, щоб Емінем та інші репери погодилися продаватися у крамниці iTunes, і про це він радився з Доктором Дре, який був наставником Емінема. Після того як Джобс показав йому весь процес, як крамниця iTunes працюватиме з iPod, Доктор Дре вигукнув: «Ну нарешті хтось зробив це правильно!».

На іншому кінці музичної індустрії був трубач Вінтон Марсаліс. Він саме брав участь у благодійному джазовому концертному турі на Західному узбережжі Америки і виступав у Лінкольн-центрі, де мав зустріч із Лорін — дружиною Джобса. Джобс наполіг, щоби він прийшов до них додому в Пало-Альто, а там він уже не міг нахвалитися iTunes.

— Що ти хочеш послухати? — запитав він Марсаліса, підвівши його до комп’ютера. Трубач відповів, що Бетховена. І тоді Джобс заходився розповідати про те, що привабило б увагу його співрозмовника. — Дивися, що зараз буде! Глянь, як працює інтерфейс.

— Мені були байдужі комп’ютери, і я говорив про це Стіву, — згодом пригадував Марсаліс. — Але він розповідав мені і розповідав протягом двох годин. Він просто брав людину в лещата. За якийсь час я вже дивився лише на нього, а не на комп’ютер, бо мене зачаровувала Джобсова пристрасть, із якою він про це розповідав.

Джобс представив крамницю iTunes 28 квітня 2003 року в Moscone Center в Сан-Франциско. З акуратно підстриженим волоссям і легкою неголеністю, він вийшов на сцену і розповів, як Napster «продемонстрував, що Інтернет був просто створений для доставки музики». Нащадок Napster — Kazaa, зауважив він, пропонує пісні безкоштовно. Як із цим можна конкурувати? Відповідаючи на ці запитання, Джобс почав описувати недоліки таких безкоштовних служб. Завантаження були ненадійними, і якість почасти була поганою.

— Багато з цих пісень закодовані семирічними дітлахами, котрі, звичайно ж, роблять це погано.

До того ж такі служби не надавали обкладинок альбому чи можливості попереднього прослуховування.

— Найгірше — це крадіжки. Не потрібно плямувати свою карму, — додав

1 ... 136 137 138 ... 203
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стів Джобс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стів Джобс"