Читати книгу - "Проклятий, Герцог Фламберг"

Воїни підняли зброю і закричали у відповідь, їхні голоси злилися в єдиний рев, повний люті та рішучості, наче зграя вовків, що захищає своє лігво від нападу ведмедя. Списи та дубини здійнялися в повітря, блищачи на сонці, наче ліс гострих іклів, готових розтерзати ворога, їхні тіні танцювали на землі, наче передчуваючи криваву розправу. Бойові клики "За Соколів!", "За Кайрана!", "За нашу землю!" прокотилися над лісом, відлунюючи від скель та лякаючи птахів, що знімалися з дерев і кружляли в небі, наче передчуваючи криваву розправу. Це був рев розлючених звірів, готових захищати своє лігво до смерті, рев, що пронизував до кісток, що вселяв страх у серця ворогів. Це був клич свободи, що проголошував непохитну волю племені Сокола до опору, волю, що не зламається під натиском ворога. Це було попередження ворогу, що тут його чекає відчайдушний опір і кривава розплата, що кожна крапля пролитої крові буде відплачена.

Шаман племені, старий і згорблений Вісник, вийшов наперед, спираючись на свій посох, його кроки були повільними та важкими, але його очі горіли внутрішнім вогнем. Його довга біла борода, наче сніжний потік, сягала до землі, а зморшкувате обличчя, обпалене сонцем та вітрами, було наче висічене з каменю, відображаючи роки та мудрість, накопичені за довге життя, життя, сповненого випробувань та зустрічей з духами. Він спирався на посох, вирізьблений з гілки священного дуба, символу сили та довголіття, і кожен його крок супроводжувався тихим стукотом об землю, наче відлунням кроків його предків, що колись ходили цими землями, наче вони йшли поруч з ним, підтримуючи його в цю важку годину. Він тримав в руках бубон, священний інструмент, обтягнутий шкірою оленя, натягнутою на дерев'яний обруч, і прикрашений різнокольоровими пір'ям та кістками тварин, що символізували зв'язок з духами природи. Кожна пір'їна, кожна кістка мали своє значення, свою силу, свою історію, шепотіли про минулі полювання та битви, про духів та богів, про життя та смерть, вони були наче обереги, що захищали його від злих сил. Цей бубон був його голосом, його зброєю, його зв'язком зі світом духів, що оточували їх з усіх боків, що жили в кожній травинці, в кожній краплі води, в кожній зірці на небі, зв'язком, що допомагав йому спілкуватися з ними, просити їх про допомогу та захист.

Вісник підійшов до вогнища, що палало в центрі галявини, його полум'я здіймалося до неба, наче золотий стовп, освітлюючи обличчя воїнів, їхні напружені м'язи, їхню зброю, що блищала в світлі вогню. І почав свій ритуальний танець, що передавався з покоління в покоління, від шамана до шамана, з глибини віків, танець, що мав пробудити давні сили, закликати на допомогу духів та богів, танець, що був молитвою та заклинанням водночас. Він кружляв навколо вогню, наче нічний метелик, притягнутий до світла, його тінь танцювала на землі, витягуючись і стискаючись, змішуючись з тінями воїнів, що утворювали химерні фігури на землі, наче самі духи прийшли на їхній заклик, щоб стати свідками цього ритуалу, цього звернення до богів. Він вибивав на бубні загадкові ритми, що відлунювали в серцях присутніх, занурюючи їх в транс, в стан між сном і яв'ю, між світом живих і світом духів, де вони могли спілкуватися з потойбічними силами, просити їх про допомогу та захист, де вони могли відчути єдність з природою, з її силами, з її духами. Він співав заклинання на давній мові, незрозумілій для більшості, але сповненій магічної сили, мові, якою колись говорили боги та духи, мові, що мала владу над стихіями та долями людей, мові, що могла змінювати хід подій, що могла принести перемогу або поразку. Його голос, хрипкий та пронизливий, наче голос самого вітру, що гуляє в кронах дерев та в гірських ущелинах, піднімався до неба, закликаючи богів та духів на допомогу, його пісня була наче молитва, наче благання, наче заклинання. Він кликав Кайрана, бога-сокола, що давав їм силу та спритність, він кликав духів лісу, що захищали їх від небезпек, він кликав духів предків, що билися разом з ними пліч-о-пліч, що віддали своє життя за свободу та незалежність племені, їхні душі летіли поруч з ним, їхні голосі лунали в його пісні, їхні сили зливалися з його силою.

Воїни застигли, спостерігаючи за шаманом з повагою та трепетом, їхні серця битися в унісон з його бубном, їхні душі летіли за його голосом до світу духів. Вони схилили голови, їхні руки стискали зброю, але в їхніх очах не було страху, лише зосередженість та надія, вони вірили в силу свого шамана, в силу своїх богів. Вони вірили в його зв'язок зі світом духів, в його здатність спілкуватися з богами, в його можливість впливати на долю племені, на хід битви, на їхнє майбутнє. Вони вірили, що Вісник може заглянути в майбутнє, що він може говорити з духами предків, що він може просити у богів допомоги та захисту. Вони сподівалися, що його ритуал принесе їм перемогу в майбутній битві, що він захистить їх від ворогів, що він принесе їм благословення Кайрана, бога-сокола, їхнього покровителя. Вони вірили, що Кайран почує їхні молитви, що він дасть їм силу та мужність в бою, що він приведе їх до перемоги, до слави, до свободи.

Кер відчував, як атмосфера навколо згущується, наповнюючись магічною силою, наче невидима енергія пронизує все навколо, заряджаючи повітря очікуванням та тривогою. Повітря вібрувало від енергії заклинань Вісника, від бойового духу воїнів, від стародавніх сил, що пробуджувалися в цьому священному місці, де земля з'єднувалася з небом, де люди зливалися з духами, де минуле перепліталося з майбутнім. Він бачив, як над головами воїнів з'являються прозорі силуети соколів, що кружляють в повітрі, наче охоронці племені, готові кинутися на ворога, захищаючи своїх нащадків, їхні крила безшумно розсікали повітря, а гострі очі спостерігали за всім, що відбувається навколо, бачили кожен рух, кожен подих, кожен намір. Кер знав, що Кайран, бог-сокіл, почув їхні молитви і готовий допомогти їм в бою, що він дасть їм силу та мужність, що він приведе їх до перемоги. Він відчув приплив сили та впевненості, наче сам Кайран влив в нього частинку своєї могутності, наче його дух злився з духом бога-сокола, наповнюючи його мужністю та рішучістю.