Ім’я надається людині при народженні й супроводжує її все життя. Кажуть, що ім'я навіть визначає долю людини. Так це чи ні, у будь-якому разі вибір імені для дитини є справою серйозною і відповідальною. Добре, коли батьки підходять до цього питання з повагою до тисячолітніх традицій, з бажанням і надією, що вибране ім'я личитиме їхній дитині, буде їй самій до

Чому живуть і не вмирають народні казки? Тому що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство, його джерельна совість та іскрометний жарт, бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними проповідниками доброти й милосердя, яких сьогодні так болісно не вистачає в людських взаєминах. До збірки увійшли найпопулярніші народні казки

Ласкаво просимо в дивовижний і захопливий світ російської народної казки. Тут тварини розмовляють, люди розуміють мову птахів і тварин, сили природи стають учасниками подій. Читаючи казки, ми радіємо і хвилюємося, сміємось і сумуємо, пишаємось героями, що вирушають у далекі краї, долають численні перешкоди, допомагають слабосилим і борються зі злом. Для дітей

Ця казка зі всесвітньо відомої збірки «Тисяча і одна ніч» приваблює читачів цікавим сюжетом, вигадливим сплетінням фантастичного з реальним, яскравими картинами життя середньовічного арабського Сходу і, як належить, має щасливий кінець. Для дітей молодшого і середнього шкільного віку. Переказ Л. Кузнецової Ілюстрації Олени Чичик

До цієї книжки увійшли найвідоміші та найцікавіші італійські народні казки. Героями казок здебільшого є люди, а часом і феї, добрі та злі чаклуни, малесенькі чоловічки-гноми. Деякі італійські казки — це ніби цікаві повчальні оповідки, в яких висміюється нерозумна і дріб’язкова людська впертість, жадібність, підступність і нечесність, засуджується неробство й

В основі письма Костянтина Москальця лежать тонкий естетичний смак, добра обізнаність із працями з філософії, естетики, культурології, вміння вловлювати тенденції певних літературних явищ, аналітичне мислення. Москалець виявляє високу культуру рецепції, ту культуру, яку в просторі українського слова сповідували його улюблені поети та критики Микола Зеров і Василь

Нариси, які увійшли до книжки Збіґнєва Герберта (1924–1998) «Лабіринт біля моря», були написані на початку 1970-х років, проте так і не були опубліковані за його життя, оскільки комуністичне керівництво Польщі внесло Герберта до «чорних списків» заборонених авторів. Уперше книжка побачила світ лише у 2000 році. У ній Герберт зосередився на європейській античності.

Книжка «Варвар у саду» була написана Збіґнєвом Гербертом (1924–1998) у 1958–1960 роках. Уявна проща до витоків європейської культури починається біля шедеврів палеолітичного стінопису в печері Ляско, відтак провадить нас до дорійських храмів Пестума та римських пам’яток Арля, романських і готичних храмів Орвієто й Сієни, кафедральних соборів і паркових комплексів

Нариси, які увійшли до книжки «Натюрморт із вудилом», були написані Збіґнєвом Гербертом (1924–1998) у другій половині 1970-х — 1980-х роках. Герберт спробував зрозуміти витоки «золотого віку» голландського мистецтва XVII століття, оповівши про повсякденне життя голландців, принади й складнощі буття в батьківщині свободи, рутинну працю великих художників і систему

Джованні Боккаччо (1313–1375) – італійський просвітитель, сучасник Франческо Петрарки, відомий широкому читацькому загалу головним чином як автор «Декамерона». «Про славних жінок» – твір, здебільшого пов’язаний з періодом античності. До його написання Боккаччо підштовхнула книга Петрарки «Про славних мужів». Саме переглядаючи працю Петрарки, Боккаччо дійшов висновку