Читати книгу - "Мудрість народна. Українські прислів'я та приказки, Володимир Олександрович Соботович"

Соботович В.О. – Мудрість народна

До збірника вміщено кращі українські дожовтневі та радянські приказки і прислів’я. Розкриваючи віковічну мудрість народу, дореволюційні приказки та прислів’я відображають різні явища суспільного життя, трудову діяльність людей, їх побут, мораль, атеїстичні погляди, глибоку любов до праці... Заодно в них звучить ненависть до поневолювачів, багатіїв, гостро висміюються всілякі людські вади тощо. Приказки та прислів’я радянської доби характеризують соціалістичну мораль, нове ставлення до Батьківщини, до праці, братерську дружбу між народами нашої країни, боротьбу народів за мир в усьому світі.

ЗМІСТ

ДОЖОВТНЕВІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

Народ проти гнобителів . 5

Бідність. Горе. Кривда . 7

Віра в перемогу правди. Оптимізм.

Сила колективу 17

Праця. Розум. Наука .. 22.

За рідний край. Проти загарбників 29

Сміливість. Відвага. Уміння . . 29

Кйхання. Сім’я. Побут зо

Дружба. Гостинність 41

Здоров’я. Хвороба. Старість.

Смерть 43

Спостереження над природою. Господарська діяльність 47

Проти пороків і вад людини 49

Різні прислів’я та приказки 91

Образні порівняння. Характеристики 108

Каламбури 114

Проти релігії, попів 118

РАДЯНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

Народ про ленінську партію 121

Боротьба за перемогу Жовтневої революції 123

Колгоспне будівництво 127

Заможне, культурне життя 133

Велика Вітчизняна війна (1941-1945 рр.) 136

Радянський патріотизм і дружба народів 141

3а мир в усьому світі 143

Проти різних пережитків . 146

ДОЖОВТНЕВІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

НАРОД ПРОТИ ГНОБИТЕЛІВ

*

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

*

Живемо добре, горя в людей не позичаєм

*

Як одна біда йде, то й другу за собою веде.

*

За царя нема й сухаря.

*

Багач норовить, як би бідного з ніг збить.

*

Бідняк робить, а багачеві родить.

*

Панська правда всюди однакова: на мужицькому горбі.

*

Пан не жне, не косить, а жупан носить.

*

Панські шати — наші лати.

*

Що вільно панові, то невільно Іванові.

*

Панська ласка — що вовча дружба.

*

У пана ласка до порога.

*

Казав пан: «Кожух дам»,—та слово його тепле.

*

Закон у пана як дишло — куди направить, туди й вийшло.

*

«Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не пан».

*

Сильні та багаті рідко винуваті.

*

Пан скаче, а хлоп плаче.

БІДНІСТЬ. ГОРЕ. КРИВДА

Ситий голодного не розуміє.

*

Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать.

*

За наше жито та ще нас і бито.

*

Біда бідою їде й бідою поганяє.

*

Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш.

*

На віку горя — море, а радощів — і в ложку не збереш.

*

Горе тільки рака красить.

*

Іржа їсть залізо, а горе — серце.

*

Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.

*

Тільки й землі маю, що поза нігтями.

*

Поля — що й курці лапою нема де ступити.

*

Ні в горшку, ні в мішку.

*

Поли крає, а плечі латає.

*

Навчить лихо з маком коржі їсти.

*

Наїлась біди, напилась води.

*

Біда біду перебуде — одна мине, друга буде.

*

Крутиться, як білка в колесі.

*

Примостивсь, як сорока на колу.

*

Ти хочеш на гору, а лихо — за ногу.

*

Доки сонце зійде — роса очі виїсть.

*

На похиле дерево і кози скачуть.

Б’ється, як риба об лід.

*

Ні кола, ні двора, Ігі рогатого вола.

*

До дуги й вудила недостає тільки воза та кобили.

*

Куди не кинь, то все клині

*

В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.

*

Іде зима, а кожуха нема.

*

Родився без сорочки, так і вмру без штанів.

*

У чоботях іде, а сліди босі.

*

Без хліба — не до обіда.

*

Лісу — хоч бийся, води — хоч мийся, а хліба — хоч плач.

*

Хоч сядь та плач, хоч стоячи кричи?

*

Одна на мені, а друга в пранні (сорочка).

*

Голий, як турецький святий.

*

Коли ласувать, так ласувать: бий, жін­ко, ціле яйце в борщ!

*

Ще то не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема!

*

Голодній курці все просо на думці.

*

Нема й ока запорошить!

*

Голод не тітка.

*

І ріски в роті не було! Голодній кумі хліб на умі.

*

Голодному й опеньки м’ясо.

*

У кишені вітер гуляє.

*

Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають.

*

Де тонко — там і рветься, де благе — там і дереться.

*

Один з сошкою, а семеро з ложкою.

*

В борг береш — собі на шию ярмо кладеш.

*

Бідному ніхто не подарує.

*

Легше десятьом подарувати, чим в одного попросити.

*

Позика — не штука, та віддача — мука.

*

Хата чужая як свекруха лихая.

*

З розкоші не йдуть у міхоноші.

*

Аби шия, а ярмо найдеться.

*

Панської роботи не переробиш.

*

Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш.

*

Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.

*

Б’ють і плакать не дають.

*

З хазяйскої правди наймитові очі лізуть.

*

Розірвись надвоє — скажуть: чому не начетверо?

*

Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали.

*

Двом панам служить, а сорочки не має.

*

Заробив у пана плату: з чотирьох дощок хату!

*

Золото миєм, а самі голодні виєм.

*

Маємось, як горох при дорозі: хто ие

*

хоче, той не скубне.

*

Вертиться, як в окропі муха!

*

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

ВІРА В ПЕРЕМОГУ ПРАВДИ. ОПТИМІЗМ. СИЛА КОЛЕКТИВУ

Правда очі коле.

*

Ніде правди діти.

*

За праве діло стій сміло.

*

Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.

*

Що правда, то не гріх

*

Хліб-сіль їж, а правду ріж!

*

Правда кривду переважить!

*

Що посіяв, те й пожнеш.

*

Не шукай правди в других, коли в тебе її нема.

*

Велике діло гроші, а ще більше — правда!

*

Правда і в огні не горить, і в воді не

*

тоне!