Сергійович впав у дитинство, як це часто буває в снах, коли повертаєш десь на розі, бачиш те саме місто, тільки інші будинки, більше дерев, більше пилюки на дорогах, але ноги від неї не брудняться, хоча ти бігаєш босоніж, бо ж – хлопчик… Хотілося кричати, але звук хтось украв, він роззявив рота, щоб випустити з себе нічні жахи. Стогін цих жахів його й розбудив.

…Якщо нормальний коньяк, то воно й направду помічне – від хвороб тілесних. Але в мене «поганий анамнез». Я колись узялася лікувати алкоголем хворобу душевну… Людина, яка виривається «з грязі в князі» нерідко обламується на випробуванні грошима… Вони думають, що все можна купити… Але мене це підкосило…

Сіро-зелена обкладинка, розлініяні сторінки. Звичайнісінький зошит, у моєму дитинстві таких були тисячі та мільйони. Без малюнків, кіноакторів, без «Тачок» та «Барбі», без кольорових обгорток, ретельно підписаний… Я неначе бачу себе, тодішню, що, висолопивши від старанності язика і поглядаючи на дошку зі зразком, виводить: «Тема твору: «Моя найзаповітніша мрія». Я

Альона була перукаркою. Колись працювала в найдорожчих салонах міста, куди до неї ходили вірні клієнтки і мігрували разом з нею із салону до салону… Кілька останніх років Альона частково працювала вдома. Юстина була масажисткою, точніше, зараз вона вже була співвласницею одного з масажних салонів на центральній вулиці міста. Їхні вечори проходили за налагодженою

Ви знаєте, хто такий пан Зривко? Напевне, ні, хоча, як не парадоксально, багато хто з людей нашого кола його неодноразово бачив і навіть спілкувався, але не знав (бо й не міг знати!), що це саме він і є. Так от, пан Зривко – це такий маленький чоловічок у синьому костюмі й білому картузі, що живе на дні випитої на самоті пляшки горілки. Варто підкреслити: скільки б

Олесь Ульяненко (справжнє ім’я Олександр Ульянов; 1962–2010) – найрадикальніший і найжорсткіший український письменник, автор понад 20 творів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Сталінка», «Дофін Сатани», «Квіти Содому». Трилогія «Ангели помсти» друкується вперше. Буремне життя Олеся Ульяненка сповнене пригод і таємниць. Відомо, що він закінчив

Олесь Ульяненко (справжнє ім'я Олександр Ульянов; 1962—2010) – найрадикальніший і найжорсткіший, скандальний і непередбачуваний український письменник, автор понад 20 романів. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Сталінка. Дофін Сатани», «Жінка його мрії», «Квіти Содому» і трилогія «Ангели помсти». У романі «Вогненне око» (1999) із вражаючою

Поїхавши шукати кращої долі за кордоном, Людочка Бабенко була готова на все: жити у злиднях, важко працювати і, як виявилося, зрадити коханого чоловіка. Ще вчора такий милий Нік перетворився на справжнього деспота і погрожує забрати в неї дитину, позбавити радості материнства…

Нахабний дзвінок у двері змінив усе її життя. Ліза – відлюдькувата дівчина, яка звикла жити сама. Марта – цілеспрямована та впевнена в собі. Вони почнуть жити спільно, аби вгамувати почуття самотності. Марта посилює свій уплив на Лізу, і та поступово змінюється, відкриваючись назустріч новим бажанням і таємницям. Їхні стосунки гойдаються від кохання до ненависті. Аби

Тонка і зворушлива оповідь про дітей, чиї батьки вирушили в далекі мандри. Із тих міст, де побували, вони надсилають дітям листи. М’який гумор і тонка лірика причаровують. Це не лише розповідь про дорослішання й беззаперечне кохання, а ще й вигадлива гра з читачем. Перегортаючи сторінку за сторінкою, ви знаходитимете шматочки пазлу, які покажуть інший бік цієї