У романі «Вийди і візьми» Тимофія Гавриліва з новою силою звучить тема дому й безхатченства. З історії сім’ї, любові, надій і занепаду виростає панорама життя українського суспільства, де невіра в можливість що-небудь змінити породжує гротескні форми обходження з дійсністю.

Роман В. Єшкілєва і О. Гуцуляка «Адепт» критики відносять до найвідоміших та найцікавіших творів української історичної романістики. Динамічний захоплюючий сюжет переносить читача у ІХ століття, знайомить із суворими воїнами слов’яно-варязької Русі часів Аскольда і Хельга, мудрецями таємничої Хазарії та святими відлюдниками із християнських монастирів Єгипту.

Ця книжка історій для тих, кого гнітить осідлість і осідланість, хто хоче вирватись у дорогу, кого настирливо гукає «big bad world». Для тих, хто рано чи пізно не всидить у своїй «хрущовці» й подасться шукати щастя у світи. Для тих, у кого мандрівна душа і пригодницька вдача. Вони знайдуть, як вирушити в подорож, не пропустять шанс і не проміняють авіаквиток на тепле

Валя, Рита, Таня, Марія – про таких кажуть «нерозлийвода»: разом зростали, ділилися мріями та сподіваннями. Але з часом кожна пішла своєю дорогою. Одна добре облаштувала своє життя, друга втратила себе й не знає, як жити далі, інші… Вони зустрінуться через п’ятнадцять років і почнуть оповідати свої історії. Тієї ж миті з’ясується, що їхні шляхи не розбіглися, а

Книжку «Сатирикон-XXI», яка охопила основний масив прозового й поетичного доробку Олександра Ірванця 50-річнний поет, прозаїк, перекладач та есеїст подарував собі до ювілею. До збірки увійшли вже відомі читачеві два романи Олександра Ірванця: «Рівне/Ровно» та «Хвороба Лібенкрафта», оповідання, які раніше вийшли друком у книжці «Загальний аналіз», та вірші, що їх

Принцеса у Вежі, Квітка, яка розмовляє, мудрий Лев — таке буває лише у казках. Втім на диво всі ці герої трапилися на шляху цілком адекватної людини Родіона Уса. Аудитор за фахом, Родіон здійснює інспекцію цілком реального великого заводу в цілком реальному маленькому містечку. Але події, що в ньому відбуваються, нормальними назвати не можна: таємничі злочинці душать

Марія Матіос укотре не щадить свого читача: більш трагічного сюжету, ніж той, що його пропонує письменниця в повісті «Мама Маріца — дружина Христофора Колумба», мабуть, важко буде відшукати і в світовій літературі. Цього разу вона вдалася до однозначно табуйованої теми, яка, проте, не викликає й тіні відрази чи неприйняття. Письменниця викладає сюжет так, ніби

У новій книзі молода письменниця з Львівщини тривожно роздумує про боротьбу доброго і злого в людині, застерігає, щоб поняття «совість», «вірність», «честь» не стали тільки словами в словнику. Прагнучи загострити читацьку увагу на буденних проблемах людського співжиття, авторка шукає нові форми самовираження, сміливо поєднує реалістичну розповідь з елементами

Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром — надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері — про те, як легко можна втратити кохання і як важко

Олексій Кононенко (нар. 1957 р.) – автор більше двох десятків книг та понад ста пісень, лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка (2003), заслужений діяч мистецтв України (2004), член Національної спілки письменників України. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Щоденник чоловіка на межі сторіч», «Абетка», «Десять кошенят», «Азбука дороги», «Біла