Вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» і «Коляда» увійшли до збірки «Три перстені».

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих — Петро і Леся. Поринаючи в

Вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» і «Коляда» увійшли до збірки «Три перстені».

Цей вірш автор присвятив своїй дружині Наталії. Написав він його, перебуваючи у концтаборі Альтенграбов. Їхнє кохання пережило війну. Вийшовши з неволі, К. І. Галчинський зустрінеться зі своєю дружиною в Кракові. Ця зустріч, подібна до вихіду Орфея з підземного царства й зустрічі з його Еврідікою, дасть новий імпульс до творчості митця.

Поезії «Задивляюсь у твої зіниці» та «Я…» Василя Симоненка — це вилита у рядки щира любов до України і філософські роздуми над людською індивідуальністю. Ліричний герой стверджує свої життєві пріоритети: патріотизм, чесність і гідність.

Вірш «Стояла я і слухала весну…» із циклу «Мелодії» написаний у 1895 р. Твір сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року.

Поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові юнаків захистників української державності у 1918 році під Крутами вірш «Пам’яті тридцяти».

Лисиця намагалася дістати виноград, але ягоди були надто високо. Вона так і не скуштувала їх.

Конрад — незвичний хлопчик. І навідь не тому, що до пані Барлотті його приніс поштар у здоровезній бляшанці. А через те, що Конрад занадто чемний, слухняний, страшенно нудний і зовсім не має друзів. Тож пані Бартолотті та її сусідка дівчинка Кіті конче мають перетворити ідеальну дитину на нормального хлопчика. Хоча б для того, щоб Конрада не віддали іншим батькам…

“Ні, мамо, не можна нелюба любить” — вірш Євгена Гребінки.