“Тарасова ніч” — історична поема Тараса Шевченка, перший з творів, у якому він звернувся до поетичного осмислення історичного минулого України. У поемі з великою силою висловлене народне розуміння минулого як героїчної доби козацької вольниці, що сприймалась як протиставлення кріпосницькому гнітові сучасної поетові України.

«Соловей» — твір одного з найкращих казкарів усіх часів та народів Ганса Христіана Андерсена, який є актуальним сьогодні, як ніколи. Незвичайний сюжет про маленьку непоказну пташку, яку імператор замінив на гарну, але неживу, відкриває перед юними читачами справжні людські цінності. Адже не все те золото, що блищить…

Байка у віршах Івана Крилова “Вовк і Ягня”.

Вірш “Господи, гніву пречистого” про силу і незламність самого Василя Стуса. Він утверджує впевне­ність у можливості вистояти, не зрадивши себе й своїх переконань.

Генрік Ібсен (1828–1906) – знаменитий норвезький драматург, поет і публіцист, один із засновників європейської «нової драми». Новаторство Ібсена найбільш яскраво виразилося в найвідомішій його п’єсі «Ляльковий дім». У центрі уваги її – драма молодої жінки, матері, яка наважилася на крутий поворот у своїй долі, коли вона усвідомила, що її сімейне щастя – лише ілюзія,

«Лобо — володар Курумпо» — оповідання канадського письменника Ернеста Сетона-Томпсона, вперше опубліковане у 1898 році у збірці «Тварини, яких я знав».

Події оповідання відбуваються у повоєнні часи. Колишній льотчик Бен орендує літак «Остер», щоб добратися до Акулячої бухти, де можна зняти нові кадри. Не повідомивши про це нікого на «великій землі», він разом із сином вирушає у політ, щоб у такий спосіб хоч трішки знайти з сином спільну мову…

“Напис на книзі віршів” – вірш Євгена Маланюка, написаний у 1925 році.

«Задзвени із глибини…» — вірш Генріха Гейне, написаний у 1830 році. Входить до циклу «Нова весна», створеного на прохання композитора Альберта Метфесселя. Вперше опублікований у 1831 році в другому виданні другого тому «Подорожніх картин».

“Хамелеон” – оповідання російського письменника Антона Павловича Чехова. Вперше опубліковано в журналі «Уламки» № 36 від 8 вересня 1884 під підписом «А. Чехонте».