отсутствует

Глибокою метафоричністю та символізмом відрізняються віршовані твори Тараса Єфименка. Кожний – це річ-в-собі, маленька історійка з епілогом та інтригуючою трикрапкою в кінці. Поєднання довершеності й хаотичності, конкретики і непевності – ефемерні “Рожеві крила” не залишать байдужим жодного читача.

Увазі читачів пропонується трикнижжя - дві збірки поезій і збірка поезій у прозі. Попри те що збірки різні за побудовою та формою вираження - об’єднує їх не тільки спільна назва, але й цілий ряд загальнолюдських проблем, які автор не береться вирішувати у глобальному масштабі, а лише у межах власної душі та серця. Автор робить спробу проникнути в суть речей,

Братові Євгену Тичині присвячую

Т. Шевченкові довелося покинути Україну ще в п'ятнадцятирічному віці. Коли він отримав волю, освіту, роботу й повернувся на батьківщину, то був уражений у саме серце – там панувала ще більша неволя, кріпосницькі порядки стали ще жорстокішими, а славна гетьманська столиця Чигирин перетворилася в руїни, заросла травою. Забулися волелюбні козацькі традиції. Поет