Хто кого переговорить? Десять тамтешніх чи десять тутешніх? Письменники з Бельгії, Франції та Швейцарії чи наші літературні діячі? Впродовж кількох років український журналіст, перекладач і критик Іван Рябчій випитував найцікавіше у впливових постатей європейської та української літератури. До книжки увійшли як доволі давні та рідкісні розмови, так і нові, зроблені

Давним-давно в далекій країні жила група жінок, які захоплювалися читанням. Це були ті жінки, яких ніколи не можна було знайти без книги в руках. Вони читають книги всіх жанрів; від класичної літератури до сучасної любові, від фентезі до наукової літератури, від жахів до містики. Вони читали книги, які змушували їх сміятися, плакати і думати. Вони читали книги, які

Назва п’єси Збіґнева Герберта відсилає до Платонового «Міфу про печеру», де нефілософів дорівняно до в’язнів у печері, які спроможні дивитися лише в одному напрямку й всякчас обманюватися. Від істинного світу ідей до них доходять нечіткі тіні. І тільки філософ може вибратися з печери, постійно ставлячи собі питання й шукаючи відповідей. Із філософської «Печери»

«Івона, принцеса бургундського» — гротескна й наскрізь пародійна версія казки про дивну Попелюшку, яка стала нареченою принца, спричинила безліч психологічних конфліктів при дворі й урешті перетворилася на об’єкт усезагальної агресії. Назва п’єси відсилає водночас до «королівських» драм Шекспіра й оперет Імре Кальмана. «Шлюб» — драма особистості, ув’язненої в

Мартін МакДона — сучасний ірландський драматург і кінорежисер, п’єси якого ставлять провідні театри світу. Постановки неодноразово організовували і в Україні. У п’єсі «Королева краси з Лінана» заторкнуто проблеми нерозуміння й непорозуміння між поколіннями батьків і дітей, де стара егоїстична матір тримає при собі все життя доньку, занапащаючи її особисте щастя, що

У п’єсі «Ковзанка» всупереч тому, що герої можуть жити просто й легко, вони дошукуються вимріяного, ілюзорного щастя. У гонитві за ним люди ладні піти на все і навіть ступити на ковзьку стежку. Та попри всі спроби це щастя лише нетривка, мерехтлива примара, як лід на ковзанці. Чи збагнуть це герої п’єси? Подібну тему автор заторкує і в п’єсі «Звільніть золоте лоша».

Тьєррі Дебру — бельгійський драматург, актор, сценарист і театральний режисер. Автор понад 15 п’єс — усі майже відразу після написання втілені на сцені. За сюжетом п’єси «Книжконюх», у містечку-фантомі десь на узбережжі Північного моря живе дивний чоловік — у власному домі він тримає найбільшу у світі бібліотеку. І орієнтується серед книжок незвично — за допомогою

Старий дім, що руйнується на очах. Дивна родина: деспотичний батько, мати — єврейка, яка, під страхом смерті за себе і сина, зреклася під час Другої світової війни своїх батьків; старший син — дисидент, молодший — сексот органів безпеки, донька — психічно хвора. Намагання вирішити питання з успадкуванням заклятого будинку, що був свідком багатьох неприємних подій,

Андоніс Георгіу — кіпрський драматург і прозаїк. Член редколегії літературного журналу «Анев». Автор 7 п’єс. Лауреат Літературної премії Європейського Союзу 2016 року. П’єсу «Люба моя пралко» (2005) нагородили премією Кіпрської організації театрів у категоріях «Театральний текст» і «Акторська гра». Цей твір перекладений французькою, італійською, турецькою й угорською

Молодий письменник з Колумбії Габріель Гарсіа Маркес, побувавши у 1957 році на московському фестивалі молоді та студентів, відзначив: «Щастя радянського народу полягає в тому, що він просто не знає, як він погано живе». Після цього його книги перестали видавати у СРСР. Бібліографія Ґабріеля Маркеса: Скандал сторіччя Тематика п’ятдесяти текстів «Скандалу…»