— Ти вийдеш заміж за Яковенка, інакше нам кінець, — приголомшує мене батько. Я хочу заперечити, але не знаходжу слів, чудово знаючи, що вибору в мене немає. Віктор Яковенко, справжній син свого батька, холодний, цинічний і жорстокий. Він забрав мене, як трофей, як вподобану іграшку, зруйнував моє життя і плани. Тепер він — мій чоловік. Я ненавиджу його всім серцем і

Він мріяв про неї з університету, проте вона його навіть не помічала. Минули роки, Богдан дуже змінився. Тепер він успішний бізнесмен, а вона жінка, яка втратила себе у шлюбі. Їхня зустріч була випадковістю. Помилкою. Але виявилося, що він не може її відпустити, а їй потрібен такий, як він: сильний, мужній, ладний на все заради тієї самої жінки. Проте щастя близько

— Це я, Вадиме. Тая. Я… Ми з вами зустрілися два місяці тому в готелі. Після того, як ми провели разом ніч, я… завагітніла. У нас з вами буде дитина, — вже зовсім тихо додаю, мнучи в руках багатостраждальну сумочку. Його брови підскакують в подиву. Вадим окидає мене швидким поглядом з голови до ніг. Невже справді не впізнав? Чи просто прикидається? Та за мить вираз

Попередня назва "(не) Випадкова ніч" Дивимось БУКТРЕЙЛЕР! — Ти переплутала столики? — каже холодно. — Не переплутала, сподіваюся, — усміхаюся, намагаючись бути грайливою. — Тобі вісімнадцять є? — погляд Кирила проходить по мені сканером. — Неповнолітніх сюди не пропускають. У мене в роті пересихає. Я сім років його не бачила, а не розмовляла… ніколи,