— Це я, Вадиме. Тая. Я… Ми з вами зустрілися два місяці тому в готелі. Після того, як ми провели разом ніч, я… завагітніла. У нас з вами буде дитина, — вже зовсім тихо додаю, мнучи в руках багатостраждальну сумочку. Його брови підскакують в подиву. Вадим окидає мене швидким поглядом з голови до ніг. Невже справді не впізнав? Чи просто прикидається? Та за мить вираз

Попередня назва "(не) Випадкова ніч" Дивимось БУКТРЕЙЛЕР! — Ти переплутала столики? — каже холодно. — Не переплутала, сподіваюся, — усміхаюся, намагаючись бути грайливою. — Тобі вісімнадцять є? — погляд Кирила проходить по мені сканером. — Неповнолітніх сюди не пропускають. У мене в роті пересихає. Я сім років його не бачила, а не розмовляла… ніколи,