Читати книгу - "Вихор почуттів, Ксенія Стрілець"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Можеш не клеїти дурня, бо я добре розчула, як ти представився Марічці.
- І як? - продовжую свою гру, насолоджуючись тим як вона ображено сопе, наче маленький їжачок.
- Тобто ти хочеш сказати, що я вже не твоя дівчина? - надуває і без того пухкі губи і намагається підвестись з ліжка.
Та я швидший. Хапаю її за талію, завалюю на спину і придавлюю зверху своїм тілом, щоб не втекла.
- Звісно, що моя, - цілую вуста, але ця маленька злюка відвертається. - І тільки моя, - продовжую цілувати шию. - Назавжди, - повертаюсь до губ і цілую їх поки вона не поступається і не відповідає на поцілунок.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вихор почуттів, Ксенія Стрілець», після закриття браузера.