Читати книгу - "Втекти від долі, Дана Лонг"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Сьогодні ми з Владом збираємося відвідати одну з його ювелірних крамниць і вибрати обручки.
Я ніколи не була у нього на роботі, і мені, безумовно, цікаво подивитися.
Ми під'їжджаємо до ювелірної крамниці і Влад паркується біля входу. У цей момент у нього дзвонить телефон.
– Кохана, у мене дуже важливий дзвінок по роботі і я маю терміново відповісти. Може, ти поки зайдеш всередину, і роздивишся все, як слід, а я скоро приєднаюся до тебе.
– Добре, – я цілую його і виходжу з машини.
Зайшовши всередину, до мене відразу ж підходить дівчина-консультант і пропонує свою допомогу у виборі прикрас.
– Дякую, але для початку я хочу все розглянути, і якщо мене щось зацікавить, я покличу Вас.
– Без проблем. Звертайтеся до мене, якщо у Вас виникнуть питання, – усміхається дівчина.
Від побаченого вибору, я спочатку трохи гублюся. Чого тут тільки немає. Прикраси з білого, жовтого, рожевого золота, комбіновані. Прикраси з діамантами, намиста, сережки, кулони. Ох, очі розбігаються.
Краєм ока я помічаю, як до дівчини консультанта, з якою я спілкувалася, підходить ще одна і вони починають щось активно обговорювати.
Оскільки я стою неподалік від них, то випадково стаю свідком їхньої розмови.
– Катю, а ти випадково не в курсі, бос сьогодні приїде?
– Не знаю, адже він ніколи не попереджає про своє прибуття. До речі, як у вас справи? Як і раніше, без змін?
– Це всього лише справа часу, але я впевнена, що в найближчому майбутньому все кардинально змінитися.
– Так? І чого ж ти від нього чекаєш? Чи не пропозиції? – дівчина, яка підходила до мене, не стримує сміх.
– Не бачу нічого смішного і так я впевнена, що незабаром статус наших стосунків змінитися.
– Ага, щось я дивлюся, він не поспішає освідчуватися тобі в коханні.
– Ой, багато ти розумієш. Він божеволіє від мене, і дуже скоро сам прибіжить і благатиме стати його дружиною.
Я мимоволі слухаю їхню розмову і відмовляюся в це вірити.
«Невже вони обговорюють Влада? Він що спав з однією з цих дівчат? А може навіть і не з однією».
Мені раптом стає недобре і, похитнувшись, я спираюся об вітрину.
– Дівчино, не торкайтеся вітрини, залишаться сліди! – неприємним голосом до мене звертається та, що хвалилася своїми стосунками з Владом.
– Вибачте, у мене просто запаморочилося в голові, – я роблю глибокий вдих і прибираю руку від вітрини.
– Може Вам краще присісти? Ви зблідли, – друга дівчина схвильовано дивиться на мене.
– Ні-ні, дякую, мені вже краще.
Вони переглядаються і продовжують свою бесіду.
Я кидаю обережний погляд на дівчину, у якої, за її словами, були стосунки з Владом. Вона дуже гарна, висока блондинка, струнка, з великими грудьми приблизно четвертого розміру, довгі вії, пухкі губи, все при ній.
«Цікаво, де він набирає співробітниць для своїх магазинів. Мабуть, тут особливий кастинг».
Кров починає стукати у скронях, і ніби крізь товщу води до мене долинають голоси цих дівчат.
– Я впевнена, що він досі не може забути наші спекотні ночі. Пам'ятаєш, одного разу я прийшла вся така зім'ята і змучена. Так от, тієї ночі ми були вдвох, і він не давав мені заснути у своєму ліжку до самого ранку.
– Та коли ж це було. Ой, Оленка, щось ти недоговорюєш. Якщо у вас таке кохання, як ти кажеш, тоді, чому він не помічає тебе, коли приїжджає на роботу?
– Ми вирішили не афішувати наші стосунки на роботі. Та що ти пристала? Допит влаштувала. Не віриш і не треба, – вона невдоволено підтискає губи і повертається до мене.
– Дівчино, ну що, Ви вже визначилися, нарешті?
Я тільки збираюся відповісти їй, як раптом відчиняються двері і входить Влад. Ця дівка з неприємним голосом одразу випинає свої груди і, облизнувши губи, поспішає привітатися з ним.
– Добрий день, Владиславе Ігоровичу.
– Добрий день, Олена. Як справи, чим порадуєш?
– Сьогодні ми встигли вже продати дві пари обручок і один браслет зі смарагдами. І тут ось дівчина ніяк не може визначитися, – вона невдоволено поглядає в мій бік.
– Кохана, тобі сподобалося хоч що-небудь? Якщо ні, то можемо подивитися каталоги в моєму кабінеті, – він підходить і обіймає мене за талію, ніжно поцілувавши у скроню.
Я переводжу погляд на цю Олену і бачу, як у тієї відвисла щелепа.
– Якось нічого особливо не сподобалося.
Після того, що я тут почула, мій настрій абсолютно зіпсований. І не дивно, що тепер мені вже зовсім не до вибору обручок.
– Гаразд, тоді підемо в мій кабінет і там погортаємо каталоги. Катя, будь ласка, зроби нам чай, – звертається він до однієї зі своїх підлеглих і веде мене в бік свого кабінету.
– Проходь, кохана, розташовуйся, – Влад пропонує мені сісти на диван, а сам бере зі столу каталоги з прикрасами і приєднується до мене.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втекти від долі, Дана Лонг», після закриття браузера.