Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

За відсутності лічильника газу розрахунок за надані послуги проводиться за встановленими тарифами (цінами) відповідно до норм споживання.

У разі отримання субсидії та/або пільг з оплати природного (скрапленого) газу споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому законодавством порядку.

316.1. Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:

а) підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, зокрема блочні (модульні) котельні (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);

б) бюджетні установи;

в) промислові та інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ.

316.2. На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4 відсотків.

316.1. Відмінність цих норм Податкового кодексу України від редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 359[413] полягає в наступному: ставка збору в розмірі 2 відсотків не розповсюджувалась на підприємства гірничо-металургійного та хімічного комплексу, що використовували природний газ на технологічні потреби, за умови стовідсоткової оплати цими підприємствами за спожитий природний газ та електроенергію.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі» від 14 жовтня 2008 року № 925[414] для вищезгаданих підприємств застосовувалась нульова ставка збору (у жовтні 2008 року — березні 2009 року та у січні — березні 2010 року).

Ця преференція для підприємств хімічної галузі була також передбачена в Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про продовження дії меморандуму порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами хімічного комплексу» від 18 листопада 2009 року № 1609-р[415] в разі виконання цими підприємствами таких умов:

встановлення на внутрішньому ринку цін на хімічну продукцію не вище експортних;

відсутність заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом України, НАК «Нафтогаз України», енергопостачальними підприємствами та із заробітної плати.

Релігійні організації, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби сплачують збір за ставкою у розмірі 2 відсотків.

316.2. При поставці природного газу населенню ставка збору залишилася незмінною та складає 4 відсотки.

Для збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності база оподаткування відповідає об’єкту оподаткування.

317.1. Споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

317.2. Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.

317.4. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Форма податкової декларації встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

317.1. Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 8 липня 2010 року № 2467-VI[416] споживач — юридична особа або фізична особа-підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину.

Згідно з абзацем 15 статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 9 грудня 1999 року № 2246