Читати книгу - "Аеропорт, Артур Хейлі"

— Перепрошую, але ви таки обговорювали це. І, як на те пішло, думаю, що справа саме в цьому.

Вернон Демерест збуряковів. Він звик командувати, тож допит був йому не до шмиги. Характер, який він ніколи особ­ливо не приховував, проступив назовні.

— Мадам, а ви завжди така тупа чи тільки зараз навмисне робите з себе ідіотку?

Голова комісії різко постукав своїм молотком, а Мел ледве стримався, щоб не розсміятися.

Що ж, подумав Мел, він може все закінчити просто зараз. Вернону варто було залишатися в кабіні екіпажу, де він безумовно вправний, та уникати дипломатії, в якій він щойно програв. Шанси на те, що комісія з питань аеропорту задовольнить хоч якусь із вимог командира Демереста зараз були нижче нуля — принаймні якщо Мел йому не допоможе. На якусь мить він завагався, чи не вчинити саме так. Підозрював, що Демерест усвідомлює, наскільки далеко зайшов. Однак ще залишався час на те, щоб обернути все, що сталося, на жарт, з якого посміялися б усі, включно з Мілдред Екермен. Мел умів таке робити, умів зводити до компромісу розбіжності в поглядах так, щоб зберегти обличчя обох сторін конфлікту. Також він знав, що є фаворитом Міллі Екермен; вони добре ладнали, й жінка завжди уважно слухала, коли Мелові було що сказати.

Тоді вирішив: та пішов він. Мел сумнівався, що шваґер зробив би так само у протилежній ситуації. Нехай Вернон сам виплутується з цього бардака. Що б там не було, за кілька хвилин Мел вчинить по-своєму.

— Командире Демерест, — холодно заявив голова ко­місії, — ваша остання ремарка недоречна, не стосується справи, і я вас прошу забрати свої слова назад.

Обличчя Демереста досі зберігало рум’янець. Він якусь мить повагався, а тоді кивнув.

— Гаразд, я забираю свої слова. — Він глянув на місіс Екермен. — Прошу леді вибачити мені. Можливо, вона зрозуміє, що це тема, щодо якої я, як і більшість комерційних льотних екіпажів, дотримуюся міцної позиції. Коли є речі, які мені здаються настільки очевидними… — Він не договорив.

Місіс Екермен люто блимала на нього очима. Вибачення в такій формі, подумав Мел, вийшло не дуже вдалим. Було вже надто пізно загладжувати проблему, навіть якщо він сам цього хотів.

Один з інших членів комісії запитав:

— Командире, що, власне, ви хочете від нас?

Демерест зробив крок уперед. Його голос набув переконливих ноток:

— Я звертаюся до вас із проханням заборонити автомати і каси продажу страхування в аеропорту, а також пообіцяти, що ви надалі відмовлятимете в оренді особам, які цим займаються.

— Ви б заборонили продаж страхових полісів цілком?

— В аеропортах — так. Можу сказати, пані та панове, що МАП закликає інші аеропорти вжити таких самих заходів. Також ми просимо конгрес оголосити продаж страхування в аеропортах незаконним.

— Який сенс робити це у Сполучених Штатах, якщо авіа­подорожі міжнародні?

Тінь посмішки пробігла обличчям Демереста.

— Ця кампанія також міжнародна.

— Наскільки міжнародна?

— Ми залучаємося активною підтримкою пілотів у сорока восьми країнах. Більшість вважає, якщо Північна Америка, США або Канада, дасть приклад — інші підуть слідом.

Той самий член комісії скептично промовив:

— Мені здається, у вас дуже великі сподівання.

— Звісно, — втрутився голова, — люди мають право купу­вати авіастрахування, якщо вони цього бажають.

Демерест кивнув на знак згоди.

— Безумовно. Ніхто цього не заперечує.

— Ні, ви заперечуєте. — То знову озвалася місіс Екермен.

М’язи навколо рота Демереста напружилися.

— Мадам, будь-хто може купити собі будь-який поліс авіастрахування. Потрібно тільки елементарно бути передбачливим, щоб робити це заздалегідь — через будь-якого страхового брокера або навіть туристичну агенцію. — Він скинув оком на інших членів комісії. — Зараз багато людей мають комплексний поліс на випадок нещасних випадків на час подорожей; можуть подорожувати досхочу і мають постійне страхування. Є безліч способів так застрахуватися. Наприклад, великі компанії кредитних карток — «Дайнерз», «Американ Експрес», «Карт Бланш»140 — усі вони пропонують туристичне страхування для власників їхніх карток; його можна автоматично поновлювати щороку, а також оплачувати.

Більшість бізнесменів, які подорожують, зазначив Демерест, мають як мінімум одну з кредитних карток згаданих компаній, тож заборона страхування в аеропорту не спричи­нить особливих труднощів чи незручностей для бізнесменів.

— І всі ці комплексні поліси досить дешеві. Я знаю, бо маю такий.

Вернон Демерест замовк, а тоді продовжив:

— Важливо те, що всі ці страхові поліси проходять через певні канали. Заявки обробляють досвідчені люди; минає день чи близького того між поданням заявки та видачею поліса. Таким чином, набагато вища ймовірність викриття якогось психа, маніяка чи неврівноваженої людини, наміри якої можна поставити під сумнів. Потрібно також пам’ятати — божевільна або неврівноважена людина — істота імпульсивна. Коли справа стосується авіастрахування, цьому імпульсу сприяють поліси, які швидко оформлюються та не вимагають зайвих питань, поліси, що доступні в торгових автоматах або страхових касах в аеропорту.

— Думаю, ми всі розуміємо, до чого ви ведете, — різко промовив голова. — Вже починаєте повторюватися, командире.

Місіс Екермен кивнула.

— Погоджуюсь. Особисто мені хотілося б почути, що на це скаже містер Бейкерсфелд.

Погляди членів комісії