Читати книгу - "Проклятий, Герцог Фламберг"

Одного дня, коли Кер сидів на вершині пагорба, спостерігаючи за заходом сонця, що фарбував небо в багряні та золоті кольори, наче художник розливав по ньому свої фарби, до нього знову з'явилася Моріган, наче зірка, що спустилася з небес. Вона була ще прекраснішою, ніж раніше, її шкіра сяяла м'яким світлом, наче місячне сяйво, довге чорне волосся розвівалося на вітру, наче воронове крило, а темні очі сяяли коханням та ніжністю, наче зорі на нічному небі.

 — Кер, - сказала вона лагідним голосом, і її слова лунали в тиші, наче музика, наче пісня сирени, що зачаровує слухачів. - Я бачила твій шлях, - продовжила вона, і її голос був сповнений тепла та гордості, - я бачила твої справи, я пишаюся тобою, - сказала вона, і її слова бриніли в тиші, наче кришталеві дзвіночки. - Ти зцілюєш хворих, допомагаєш слабким, навчаєш тих, хто прагне знань, - перераховувала вона його добрі справи, і її голос був сповнений захоплення. - Ти приносиш в цей світ добро та світло, - продовжила вона, і її слова лунали в його серці, наче молитва, - ти - справжня надія людства, - закінчила вона, і її слова були сповнені віри та надії.

Кер усміхнувся, відчуваючи тепло в грудях, тепло радості, тепло вдячності, тепло кохання. Він був щасливий бачити Моріган, чути її слова підтримки та захоплення, бачити її усмішку, відчувати її погляд, що зігрівав його душу.

 — Дякую тобі, Моріган, - сказав він, і його голос був сповнений ніжності та вдячності. - Я радий, що ти зі мною, - продовжив він, і його слова були щирими та теплими, - твоя присутність дає мені сили продовжувати свій шлях, - закінчив він, і його слова були сповнені рішучості та впевненості.

 — Я завжди буду з тобою, Кер, - відповіла Моріган, і її голос був сповнений любові та ніжності, - я кохаю тебе, - прошепотіла вона.

Кер відчув, як його серце наповнюється теплотою, наче сонце заглянуло в його груди, розтоплюючи лід самотності та болю. Він зрозумів, що теж кохає Моріган, кохає її красу, її силу, її мудрість, її незламний дух, її ніжне серце, що ховається за маскою холодної богині. Він кохає її за те, що вона завжди поруч, невидимо присутня в його житті, наче ангел-охоронець, що веде його крізь темряву. За те, що вона вірить в нього, в його силу, в його доброту, в його здатність змінити світ на краще, навіть тоді, коли він сам у себе не вірить. За те, що вона кохає його, такого неідеального, такого зраненого, такого самотнього.

Він обійняв її, притискаючи до себе, вдихаючи аромат її волосся, відчуваючи тепло її тіла, і вони злилися в довгому поцілунку, сповненому ніжності та пристрасті, поцілунку, що з'єднав їхні душі, їхні серця, їхні долі, наче дві річки, що зливаються в одну. Вони відчували єдність своїх душ, єдність своїх сердець, наче вони були створені один для одного, наче вони були двома половинками одного цілого, що знайшли один одного після довгих років пошуків.

 — Кер, - сказала Моріган, коли вони розлучилися, але їхні руки все ще були сплетені, наче вони боялися втратити один одного, наче вони хотіли залишитися в цих обіймах навічно. - Я хочу залишитися з тобою назавжди, - зізналася вона, і її голос був сповнений рішучості та бажання, - я хочу поділити з тобою твоє безсмертя, - продовжила вона, - я хочу мандрувати світом разом з тобою, бачити, як розвивається людство, допомагати йому знайти шлях до щастя, - закінчила вона, і її слова були сповнені надії та любові.

Кер здивувався, його серце забилося частіше від несподіванки, від радості, від кохання. Він не очікував такої пропозиції, такого зізнання, такої жертви.

 — Але як це можливо? - спитав він, його голос був сповнений незрозумілості та сумніву. - Ти ж богиня, - нагадав він їй, - ти не можеш жити серед смертних, - сказав він, і його слова були сповнені турботи за неї, за її долю.

 — Я можу відмовитися від своєї божественності, Кер, - сказала Моріган, і її голос був твердим і рішучим, наче вона давно прийняла це рішення, наче вона була готова на все, щоб бути з ним. - Я можу стати просто безсмертною, як і ти, - продовжила вона, і її слова лунали в його душі, наче грім, - я можу відмовитися від своєї сили, від своєї влади, від свого безсмертя, - говорила вона, і її слова були сповнені рішучості та любові. - Я готова на все, щоб бути з тобою, - закінчила вона, і її слова були сповнені ніжності та відданості.

Кер задумався, його серце стискалося від любові та вдячності, від усвідомлення її жертви, її кохання. Він розумів, яку жертву приносить Моріган заради нього, жертву, на яку не кожен здатний. Вона готова відмовитися від усього, що мала, від усього, ким вона була, лише щоб бути з ним, щоб розділити з ним його долю, його життя, його кохання. Він відчув глибоку повагу та вдячність до неї, його серце переповнювалося емоціями, емоціями, що перевершували всі його попередні почуття, всі його попередні переживання.

 — Але чому ти це робиш, Моріган? - спитав він, дивлячись на неї з подивом та захопленням, його голос був сповнений незрозумілості та вдячності. - Чому ти готова на таку жертву? Чому ти готова відмовитися від своєї божественності, від своєї сили заради мене? - запитав він, і його слова бриніли в тиші, наче луна в горах.

 — Тому що я кохаю тебе, Кер, - відповіла Моріган, і її очі засяяли ще яскравіше, наче дві зорі, що запалали на нічному небі, освітлюючи їх шлях, їхню долю. - І я хочу бути з тобою, що б не сталося, - продовжила вона, і її голос був твердий і рішучий, наче вона дала клятву, - я хочу ділити з тобою твоє життя, твої мандри, твої турботи, твої радощі та печалі, - говорила вона, і її слова були сповнені ніжності та відданості. - Я хочу бути поруч з тобою в радості і в горі, в хворобі і в здоров'ї, поки смерть не розлучить нас, - емоційно закінчила вона.

Кер був зворушений її словами, її щирістю, її відданістю, її коханням. Він зрозумів, що Моріган - його справжня доля, що їхнє кохання - це дар богів, дар, який він не очікував отримати, дар, який змінив його життя назавжди. Що їх зв'язок - це щось більше, ніж просто пристрасть чи прихильність, це щось глибше, щось сильніше, щось вічне. Це була єдність душ, єдність сердець, єдність долі, їхні долі сплелися воедино, наче дві нитки, що утворюють міцний вузол.