Читати книгу - "Проклятий, Герцог Фламберг"

Люди племені слухали його з захопленням, їхні очі горіли цікавістю та повагою, вони вбирали його слова, наче губка вбирає воду, вони бачили в ньому не просто мандрівника, а вчителя, провідника, мудреця. Вони називали його "Мудрець" і просили його залишитися з ними назавжди, стати їхнім вождем, їхнім учителем, їхнім провідником, вести їх до нового життя, до нових відкриттів, до нових перемог. Але Кер відчув, що його шлях лежить далі, що він не може зупинитися на одному місці, що його кличе дорога, кличе невідомість. Його вабила невідомість, жага до нових знань, нових зустрічей, нових відкриттів, його душа прагнула нових вражень, нових емоцій, нових випробувань. Він не міг прив'язати себе до одного місця, до одного племені, до одного способу життя, його серце належало всьому світові, всім людям, всій природі. Він подякував їм за гостинність, за тепло та дружбу, за їхню доброту та щирість, і рушив далі, вздовж морського узбережжя, назустріч новим пригодам, що чекали на нього за горизонтом, за синьою лінією моря, що зливалася з небом.

Він мандрував ще багато років, і час для нього перетворився на безкінечну ріку, що несла його крізь століття, крізь зміни епох та цивілізацій, наче листок, що пливе за течією, спостерігаючи за тим, як міняються береги, як з'являються нові міста та країни, як народжуються і вмирають люди. Він бачив, як людство, немов дитина, що робить перші кроки, невпевнено, але наполегливо рухається вперед, освоюючи нові знання, нові вміння, нові землі, наче маленьке дерево, що тягнеться до сонця, розправляючи свої гілки та листя.

Він бачив, як виникають перші міста, не просто скупчення хатин, а справжні поселення з кам'яними стінами та вежами, що захищали їх від ворогів, з вулицями та площами, де люди збиралися для торгівлі та святкувань, з храмами та палацами, де правили вожді та жреці, де люди поклонялися своїм богам та просили їх про захист та благословення. Він бачив, як люди будують величні споруди з каменю, що здіймалися до неба, наче гори, кидаючи довгі тіні на землю, як вони прикрашають їх різьбленням та малюнками, що розповідають про їхнє життя, їхні вірування, їхні мрії, відображаючи їхню культуру та їхню історію.

Він бачив, як люди винаходять писемність(її зачатки від бачив ще у вампірів багато років назад), як вони починають записувати свої думки, свої знання, свою історію на глиняних табличках, на стінах печер, на шкурах тварин, використовуючи для цього гострі камені та вугілля, створюючи символи та знаки, що передавали їхні слова та ідеї. Він бачив, як з'являються перші книги, зроблені зі шкіри тварин або кори дерев, що зберігають мудрість віків, передаючи її наступним поколінням, щоб вони не забували про минуле, щоб вони вчилися на помилках своїх предків, щоб вони продовжували розвиватися та вдосконалюватися.

Він бачив, як люди розвивають мистецтво та науку, як вони прагнуть пізнати світ та себе, як вони шукають красу та гармонію. Він бачив, як вони створюють прекрасні статуї з каменю та дерева, надаючи їм форми тварин, людей, богів, вкладаючи в них свою душу та своє бачення світу. Він бачив, як вони малюють дивовижні картини на стінах печер, зображуючи сцени полювання, битв, ритуалів, використовуючи для цього природні барвники - охру, вугілля, сік рослин, створюючи справжні шедеври, що вражали своєю красою та реалізмом. Він бачив, як вони грають на музичних інструментах, виготовлених з кісток та дерева, - на флейтах, барабанах, цимбалах, - створюючи мелодії, що наповнювали їхні серця радістю та сумом, що допомагали їм спілкуватися з богами та духами, що виражали їхні емоції та почуття. Він бачив, як вони співають пісні про кохання, про мужність та славу, про війну та смерть, про природу та її таємниці, їхні голоси лунали в полях та лісах, в горах та долинах, несучи з собою їхню культуру та їхню історію. Він бачив, як вони вивчають рух зірок та планет, як вони створюють календарі, щоб визначати час посіву та збору врожаю, щоб передбачати зміну пір року, щоб орієнтуватися в часі, щоб розуміти світ навколо себе. Він бачив, як вони винаходять нові знаряддя праці та зброю, що робили їх сильнішими та вправнішими, що допомагали їм виживати в цьому світі, що давали їм можливість змінювати світ навколо себе.

  Він бачив, як вони лікують хвороби за допомогою трав та мінералів, збираючи їх у лісах та на полях, вивчаючи їхні властивості та застосування, знаходячи в природі ліки від своїх недуг, ліки, що давали їм здоров'я та силу.

Він бачив, як людство зростає, розвивається, змінюється, наче дерево, що росте з маленького паростка до могутнього дуба. Він бачив, як воно стає сильнішим, мудрішим, більш організованим, об'єднуючись у великі спільноти, створюючи держави та імперії, що простягаються на величезні території. І він розумів, що це лише початок, що це лише перші кроки людства на шляху до величі. Що людство чекає ще довгий шлях, сповнений відкриттів та випробувань, перемог та поразок. Що воно буде розвиватися, змінюватися, еволюціонувати, пізнаючи себе та світ навколо, підкорюючи природу та космічні простори. Що воно буде створювати нові цивілізації, нові технології, нові форми мистецтва та науки, що вражатимуть своєю красою та величчю. Що воно буде шукати відповіді на вічні питання про сенс життя, про своє місце у Всесвіті, про свою долю, питання, що турбували людство з давніх давен.

І Кер, безсмертний мандрівник, буде свідком цього розвитку, він буде спостерігати за тим, як людство росте та змінюється, як воно творить та руйнує, як воно любить та ненавидить, як воно живе та вмирає. Він буде спостерігати за людством, допомагати йому, направляти його, він буде ділитися з ним своїми знаннями та досвідом, намагаючись захистити його від помилок та небезпек. Він буде берегти його від небезпек, від війн та лихоліть, від хвороб та стихійних лих, від самого себе. Він буде його вірним другом та захисником, невидимим ангелом-охоронцем, що супроводжує його на шляху життя.

Бо він - Кер, Проклятий, він - той, хто приречений на вічне життя, на вічні мандри, на вічні страждання. Він - надія цього світу, надія на те, що людство знайде свій шлях до світла, до гармонії, до щастя.