read-books.club » Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

18
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: Детектив/Трилер. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 60 61 62 ... 98
Перейти на сторінку:

    - І як вона померла? В новинах казали, що на неї впав прожектор, але Ви знаєте цих репортерів. Вічно брешуть, не те що ми – чесні блогери.

    - На репетиції вдень щось там було несправне з прожектором. А у нашого механіка, чи як він там називається, трапився розлад шлунку. Тіна та її мамця були дуже розлючені, бо міг зірватися концерт. А це – гроші. Тож мамця телефонувала у різні технічні організації. Зрештою, якійсь підприємець прислав їй тих двох підозрілого виду майстрів.

    - Чому підозрілого? – Коханець тієї дивної рожевоволосої блогерши вийшов з трансу.

    - Вони більше нагадували охоронців мафіозі, ніж механіків. Ну, може я передивився трилерів. Бо одних з них нагадував Двейна Джонсона.

     Фані з Павлом переглянулися.

     - І вони полагодили? – Уточнила блогерша.

     - Ніби, так. Але он, як воно вийшло. Тіна - мертва, а всі її грошики заграбастає її мамця.

    - А, - на Фані раптом найшло осяння, - у Вашої коханої не було якогось дивного відчуття перед концертом, чи може за день до того. Знаєте, мої читачі люблять коли людина відчуває, що вона скоро помре, чи, що на неї звалиться купа грошей.

    - Ні, - сказав геть прозаїчний Данило, - нічого такого не було. Щоправда, вона десь бачила рекламу, чи їй її надіслали, я вже не пам’ятаю, це було днів десять тому.

    - Яку? – Підбадьорила його Фані.

    - Ну, це – дурня якась. Я так їй і сказав. І, - неохоче визнав він, - її мамця також. Вона у неї за зв’язки з громадськістю відповідала. Щось про парі. – Фані та Павло уважно-уважно-уважно слухали. - Типу, якщо хочеш подвоїти свої гроші та захистити рідних – уклади парі. Там щось було…. Типу ставиш певну суму, і якщо протягом двох тижнів родич залишається живим, то гроші повертаються у подвійному розмірі. Це - мабуть якійсь астролог, чи типу ворожка. Знаєте, - сказав він довірливо. - Співаки та актори, вони всі збіса забобонні. Тіні здавалося, що якщо вона поставить на свою смерть, то житиме ще довго. Але я їй не дозволив цього зробити. А тепер ці гроші пішли її мамці.

      Данило Мазепа пішов, залишаючи за собою значний неоплачений рахунок та радісно тримаючи у кишені п’ятсот доларів США. Брюнетка піднялася, розплатилася та теж пішла геть.

     - Все добре? – Запитала офіціантка.

     - Так, дякую. А ти не пам’ятаєш тієї чорнявої пані, що сиділа отам? – Запитала Фані.

     - Вперше бачу, якщо вона не зробила собі пластичну операцію, - повідомила офіціантка. – Не пам’ятаю її ані білявкою, ані шатенкою, ні рудою. Ще щось принести?

    - Дякую, - сказав Павло, - Рахунок. Чому та пані тебе зацікавила? – Запитав він у нареченої.

     - Не знаю. Вона мені здалася на когось схожою. Але точно не на пані Швець. Хоча, може це тому, що я сиділа за тим самим столиком і думала, як позбутися хвоста. Це, було через декілька хвилин, як ти мене ледь не збив.

    - Але не збив же, зосередься на приємному. Ось, - він заплатив за рахунком та дав чудові чайові шанувальниці детективів та трилерів.

 

     - Скажи, - запитала Фані, коли вони чекали на ліфт, - чи був хтось з тих санітарів з психлікарні, чи радше головорізів схожим на Двейна Джонсона?

     - Тоді, мені так не здалося, - задумливо відповів наречений. – Але тепер, коли він це сказав, то мені здається, що певна, доволі уявна, схожість була.

     Павло відчинив двері та із здивуванням почув голоси. Тітонька Квітка дивилася кіно та серіали у навушниках.

    - А ось і наші закохані, - привітався пан Кестрел. - Я тут у справах, тож вирішив зазирнути до вас. Бачу, мої перуки вам сподобалися.

    - Так, - визнали наречені. Та подякували за допомогу, за перуки та інші речі, які допомагають працювати під прикриттям.

    - І у мене для вас є новини, - сказав підступний литовець. – Щодо пана Файв-о-Клок. Його, можливо, отруїли чимось дуже схожим на Дигоксин. Але, оскільки він був тут невідомим іноземцем, слідство порадило патологоанатому написати, що то був сердечний напад. Що, зрештою, теж можливе. А от щодо Трістана Плав’є офіційна інформація з’явиться лише згодом. Бо прокурор не проти зробити собі кар’єру на смерті всесвітньовідомого письменника. Патологоанатом наполягає, що письменнику ввели якимось чином щось схоже, ви не повірите - на Дигоксин. Але щось мені здається, що скоро визнають, що це теж був серцевий напад. Адже, навряд знайдуть належні докази та свідків. Або, не дай Бог, припишуть, що в ресторані пану Трістану замість руколи дали салат з наперстянки, а тоді якомусь нещасному дадуть строк умовно за необережність, що спричинила летальні наслідки.

     - Тобто, є 99 відсотків того, що у нас тут завівся отруювач? – Запитав Павло. – І що важливіше, всі ці справи пов’язані із шлюбною агенцією «Ліхтар кохання». Щоправда, інформації, про пані Бондаренко та Йоріка Пітера Гранта у них немає, але її могли підчистити. Може, навіть хтось з цих двох.

    - Що там з тим жиголо? – Запитав пан Кестрел.

1 ... 60 61 62 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"