Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

     - Ти ж знаєш, що я маю їсти маленькими порціями. Тож, не хвилюйся, Павло відріже мені пів дюймову смужку, це десь, з півтора сантиметра. - Павло був незадоволений, але занадто втомлений, щоб сперечатися із тіткою. – Яка смакота!

     Фані ж побачила, що Павло нахиляє голову у різні боки та почала масажувати здивованому коханому плечі та шию.

    - Я знаю, як болить, коли довго сидиш перед монітором, і ніхто не масажує. Принаймні, мені ніхто масаж не робив, - зітхнула дівчина. Павло зрадів, а тоді зробив собі у думках помітку, що йому потрібно буде масажувати плечі та шию Фані.

     - Я придумала для вас обох спільний бізнес, - заявила тітонька Квітка, доївши смачний омлет. Наречені вирячилися на неї. – Готуватимете на виніс їжу для тих, хто працює вночі. У Фані дуже смачний омлет. А Павло готуватиме свій неперевершений плов.

    - Допоки я його приготую, настане день, - заперечив хлопець.

    - Ну, тоді гарячі бутерброди, чи смажена риба, в тебе добре виходить.

     - Тітонько Квітко, - зойкнула Фані. – В Україні, щоб продавати щось їстівне, треба пройти сто кіл пекла. Самого лише переліку різних дозволів вистачить для того, щоб впасти у вічний транс. Це я вже не кажу про оренду приміщення, карту меню та інші неприємні речі.

    - Шкода, їжа у вас тут смачна, - констатувала тітка Купер. – Павло, що хотіла Зоя?

   - Рейдери наїхали на одне відділення. Ну як, не рейдери, а - дрібнота. Мабуть, вирішили, що у нас немає юристів, або всі у відпустці.

   - А чого не твій тато зателефонував? – Запитала тітка. Роздратований Павло відповів лаконічно:

     - У них із мамою відпустка.

     - А чого вона не смикнула пана Джонса?

     - У нього теж відпустка, - сказав ще більш роздратований хлопець, а тоді пояснив нареченій, - пан Джонс, це - наш головний юрист.

     - О, - сказала Фані, - то твої партнери, це - твої родичі?

     - Переважно, - лаконічно відповів втомлений Павло. Він злякався, що виникнуть нові запитання щодо бізнесу, а тоді буде важко ухилятися від прямих відповідей, але Фані запитала дещо про геть інше:

    - А ти розповів Зої про нас?

    - Так. Вона була здивована, але підтримала мене.

    - Звісно, вона була здивована, бо програла мені сто баксів, - посміхнулася злісна тітка Купер.

    - Ви про що? – Здивувалася Фані.

    - Вона поставила на те, що Павло – гей. – Фані не повірила своїм вухам, а Павло шкодував, що його батьками не були василіски. Хлопець спробував врятувати ситуацію:

    - Зої все дається легко, тож вона не розуміє, що комусь потрібен час, щоб щось опанувати. Навряд вона зрозуміє що таке «працеголік».

     - А, знаю таких. А твоя мама, ти їй сказав по нас?

     - Ні. Вона - дизайнер одягу, тож захоче зробити тобі весільну сукню, а це – затягнеться на тисячоліття.

      - Гадаєш, я їй не сподобаюся? – Нервово запитала нещасна наречена.

     - Ти їй сподобаєшся, але це затягнеться, бо…

     - Вона буде у захваті, хоча і програє мені двісті баксів, - заявила тітка Купер. Павло вже шкодував, що не виставив стареньку, щойно оголосив про свої заручини із Феофанією.

      - І, - спробував змінити тему параноїк Павло, - було б нечесно, якби моя мама знала, про наше весілля, а твоя – ні.

     - Я їй не скажу, принаймні зараз, - а Павлові плечі відчули, що наречена роздратована. – Вона буде мене вмовляти, бити на жалість, чим вона пожертвувала заради мене, тощо. Я ж не просила жертвувати заради мене! Боюся, я її так люблю, що здамся. Але це не те, що я насправді хочу. Без маминого схвалення я переживу. А якщо я відмовлюся від Павла, то дійсно зламаю життя собі, і тобі. Чи ти вже передумав? - Запитала вона у стомленого нареченого.

     - Не кажи дурниць. Якби не ваша бюрократія, ми б  вже давно були одружені. А зараз, - він поцілував наречену у щічку, - На добраніч. Мені ще треба низку питань вирішити, - і він забрав гарячу каву у термосі.

    - Павло мені завжди подобався, - повідомила тітонька Квітка Феофанію, - але він занадто серйозний. Якщо ти готова бути одруженою із чоловіком, що одружений на роботі, то я лише за.

     - У мене така сама робота. А втім, це ж Ви змушуєте його одружитися зі мною. Ми спокійно могли  б жити, як Ви кажете у «гріху».

     - Схоже, ти його не зовсім розумієш. Він – дуже серйозний та самостійний, що б його батьки та друзі не думали. І запам’ятай: він би ніколи не вирішив одружитися, щоб вгодити мені. Думаю, він дійсно вважає, що ти - особлива. А ще, - посміхнулася тітка, - я знаю, що вам подарувати на весілля – спеціальну пательню для омлету.

     Павло дійсно виявився працеголіком. Він проспав лише декілька годин, а потім знову зачинився зі своїм ноутбуком, щось там вивчаючи та друкуючи. Навіть, коли Фані покликала нареченого обідати (вона замовила готову їжу), він поцілував дівчину у скроню та потягнув обід до себе в кімнату.

     Фані ж вивчала бухгалтерію шлюбної агенції «Ліхтар кохання». Іноді пояснюючи, чи перекладаючи щось тітоньці Квітці. Скидалося на те, що у них дійсно були проблеми із податками, які поки що вдало приховувалися.