read-books.club » Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

18
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: Детектив/Трилер. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 55 56 57 ... 98
Перейти на сторінку:

    - Це – просто жах, - сказала Фані втупившись в екран ноутбука. На годиннику починалася сьома.

    - Це – неправомірно, але нічого жахливого я не бачу. Багато хто у цьому світові намагається уникати сплати податків.

    - Я не про них, а про Павла. Він дійсно – одружений на своїй роботі. Я так не бачитиму його десятиліттями, - застогнала сумна наречена.

     - Ти ж сама казала, що у тебе така сама робота була.

     - Ну, я гарувала, сподіваючись, що колись у мене буде власна родина і я буду більше часу проводити з чоловіком та дітьми. Але, якщо чоловік постійно у роботі, то навіщо такий шлюб потрібен?

      - Багато жінок, - філософськи сказала тітонька Квітка, - вважають, що чоловік буде таким, як у період романтичних побачень, тобто всю свою увагу приділятиме лише їй. Але у чоловіка теж є свої власні потреби: друзі, робота, якісь хобі. Деякі спочатку вимагають від чоловіка грошей, а потім йдуть від нього, бо він забагато працює.

    - А як у вас було зі Славком?

    - О, у нас теж були темні часи, але ми занадто сильно цінували один одного, тож проходили всі проблеми разом. І, знаєш, це лише моє спостереження. Якщо є якісь образи, краще їх озвучувати, а не тримати все у собі. Бо та сторона не знає, що у тебе в голові. Але звичайно, це має бути серйозна спокійна розмова, а не сцена з італійської опери: з ножами, тарілками, що літають та розбитим склом.

     - У Вас так було?

     - Я тоді була занадто молода і нерозважлива, - почервоніла пані Купер. А тоді швидко змінила тему, - якщо тобі хочеться частіше бачити свого майбутнього чоловіка, то може є сенс знайти собі мільйонера, он їх тут скільки.

    - Ви праві, - пожвавішала Фані та сказала дуже голосно. – Давайте пошукаємо мені мільйонера у цій базі.

      Але дива не сталося, Павло її не чув, тому не пристрибав зупинити підступну наречену.

    - О, - через декілька хвилин сказала Фані. – Оцей мені здається знайомим. – вона вказала на фото літнього француза-бороданя, а може канадця. -  Точно. Когось схожого Павло сфотографував в ювелірній крамниці. Поглянемо. Франко-канадський письменник фентезі Трістан Плав’є. Ніколи не чула. Перша дружина після розлучення п’ять років тому відсудила у нього більшу половину статку. Є дочка Хелена, 22 роки. Живе у Квебеку, у власному двоповерховому будинку. На банківському рахунку має півтора мільйона доларів США.

    - Цей нам не підходить, - заявила тітка Купер. – Замало грошей.

    - Що? – Перепитала дівчина, тоді посміхнулася. – Ви ж не думаєте серйозно, що я шукатиму собі мільйонера замість Павла? Мені просто цікаво поглянути на їхню базу. Не розумію, що мільйонери забули в Україні? Хоча оцей, може хотів вивчити наших легенд задля нового бестселеру. Не пощастило його обраниці. Він мабуть укладе з нею шлюбний договір, щоб не обібрала, як перша дружина. О, нам з Павлом теж, мабуть, треба укласти шлюбний договір!

    - Ти про що? – Запитав втомлений Павло, заходячи до вітальні. Він втомлено сів біля нареченої. Його акцент став більш помітним.

     - Про шлюбний договір, - пояснила Фані, – що я не претендую на твою квартиру. Я не хочу, щоб ти думав, ніби я беру шлюб з тобою з розрахунку.

     - Радість моя, ти постійно забуваєш, що я – католик, тож ти мене не позбудешся. Хіба що наймеш того маніяка, який вбиває агентів Інтерполу та ЦРУ, а також футболістів. Але, краще не доводь до криміналу і подумай, чи ти дійсно готова терпіти мене до скону життя?

      - Тітонько Квітко, Ви не могли би на хвилинку подивитися у вікно?

      - Ти хочеш його поцілувати? – Уточнила старенька та подивилася у вікно. Фані поцілувала Павла та додала:

     - Боюся, я геть здуріла, тож готова терпіти тебе і у тому житті. – Павло втомлено посміхнувся, а нахабна білявка додала, - ти вже закінчив зі своїми рейдерами?

    - Це лише у кіно юридичні справи вирішуються помахом руки, - простогнав наречений. – За хвилину юрист серіалу переглядає тридцять томів справи і одразу дає готову відповідь. В реальному житті, треба вивчити купу інформації, проаналізувати її та дійти якогось плану. А їх може бути декілька.

    - То ти зараз знову підеш у свою кімнату? – Перелякалася Фані.

     - Ні. Я вже знаю що робити. І мені пощастило, що пан Джонс відпочивав там, де прокинувся вулкан. Тож, завтра він буде на роботі. Єдине, десь о цій порі, я йому завтра маю зателефонувати та ввести у курс справ.

   - Добре, - посміхнулася наречена, а тоді додала, - твій мобільний з тобою?

    - Мій телефон? – Вирячився Павло.

    - Вона хоче перевірити, - сказала зла тітка, - чи ти дійсно там працював, як навіжений, чи телефонував у секс по телефону.

     Фані та Павлові відняло мову. Дівчина перша прийшла до тями.

    - Пані Купер, а у Вас в роду не було французів?

    - Французів? – Кліпнула старенька. – Ти про що?

    - Іноді, Ви мені нагадуєте маркиза де Сада.

    - Це тому, - гордо мовила тітка Квітка, - що я – скорпіон.

1 ... 55 56 57 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"