read-books.club » Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"

269
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська" автора Олександр Віталійович Красовицький. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 52 53 54 ... 137
Перейти на сторінку:
class="p1">Наступного дня зранку у лікарні від поранень помер сержант строкової служби — командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти з конвоювання та екстрадиції підсудних 22-річний Дмитро Шелемин.

29 травня 2014 року

• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»

ПЕРШИЙ ГЕНЕРАЛ.

Загибель Сергія Кульчицького та диво порятунку штурмана Макеєнка

Двадцять дев’ятого травня 2014 року сили АТО зазнали в повітрі найбільші втрати від ворожого вогню із землі. Було збито гелікоптер Мі-8 бортовий номер 16, унаслідок чого загинули 12 міліціонерів і гвардійців, зокрема й генерал-майор Сергій Кульчицький. Він став, по суті, хресним батьком добровольчого руху в Національній гвардії України.

Двадцять дев’ятого травня 2014 року гелікоптер Мі-8 із бортовим номером 16 вилетів із базового табору «Луна» під Ізюмом у свій останній політ — провести ротацію особового складу й доправити воду, їжу та боєприпаси оточеним гарнізонам блокпостів № 6 на горі Карачун і № 5 на трасі Слов’янськ — Краматорськ. Однак на війні бувають і дива. Саме таким дивом можна вважати щасливий порятунок штурмана Олександра Макеєнка. Він єдиний вижив у тому останньому польоті.

Степан Полторак, позивний «Тимофійович», генерал армії, командувач Нацгвардії України (квітень-жовтень, 2014 року), міністр оборони України (жовтень, 2014 — серпень, 2019):

— Генерал-майор Сергій Кульчицький служив ще у Внутрішніх військах начальником управління бойової та спеціальної підготовки. Відповідно, залишився на цій посаді в Національній гвардії України тоді, коли було ухвалено рішення, що перші добровольчі батальйони в ній формуватимуться з тих хлопців, які були на Майдані. Це були абсолютно вмотивовані, патріотичні люди. І знаючи про проблеми, які були між внутрішніми військами й хлопцями, що стояли на Майдані, та щоб організувати цей батальйон і забезпечити їх нормальним процесом підготовки, сформувати колектив, і головне, щоб вони комусь повірили, — треба було відібрати найкращого з кращих. Треба було відібрати бойового генерала, якого б ці люди сприймали. До речі, я дуже довго вагався, кого ж призначити? Було кілька кандидатур. І під час розмови з генералом Кульчицьким я остаточно вирішив. Тому що, ви розумієте, він — начальник управління бойової підготовки всієї НГУ, а йому треба було опікуватися підготовкою тільки цього батальйону. Я б не сказав, що це принижувало його статус, просто в нього багато роботи було в масштабах усього військового формування, а він мав практично все залишити й опікуватися суто ними. Бо він практично для них став як командир батальйону. Він із ними працював з ранку до ночі, але це було дуже важливо зробити, тому що на першому етапі були сутички між офіцерами й солдатами, які служили в НГУ ще за часів Внутрішніх військ і щойно набраними добровольцями-майданівцями першого резервного батальйону. Враховуючи, що він був дуже добре підготовлений професійно і як генерал, і як офіцер, добре вмотивований, мав дуже високі людські якості, я був переконаний, що він знайде спільну мову з тими хлопцями. Вони теж були непростими — рвалися в бій, прагнули працювати вдень і вночі, тобто з ними треба було дуже довго й ретельно працювати. І він знайшов ту спільну мову. Він не ховався ніколи, разом із ними навчався, разом із ними поїхав під Слов’янськ, і, на жаль, із деякими з них загинув.

Генерал Кульчицький відіграв дуже серйозну роль у створенні першого батальйону, і хлопці тому, напевно, і вийшли з такою пропозицією, щоб цей батальйон мав назву імені генерала Кульчицького.

Сергій Кульчицький посмертно був нагороджений найвищою державною нагородою — «Золотою Зіркою» Героя України. На його честь перший резервний батальйон Нац­гвардії отримав ім’я Генерала Кульчицького. Добровольці, яких він згуртував, прагнули помсти ворогу за свого командира. Бої за Слов’янськ розгорілися з новою силою.

В кінці травня 2014 року Україна обрала Президента — Верховним Головнокомандувачем став Петро Порошенко.

• Зведення новин

У Донецьком аеропорту після терористів знайдено зброю, завезену з Росії, повідомляє міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«У Донецьком аеропорту немає звичного потоку пасажирів. Український спецназ зібрав зброю, що залишилася від терористів на одному з поверхів. Терористів багатьох уже й немає, а зброя залишилася», — написав він у Фейсбук.

«Не наша зброя — завезена з Росії: серійні номери, роки випуску, специфічні моделі», — заявив Аваков.

• ПІД СЛОВ’ЯНСЬКОМ ТЕРОРИСТИ ЗБИЛИ ВЕРТОЛІТ. 14 СОЛДАТ ЗАГИНУЛИ.

Терористи із російської зброї ПЗРК збили український гелікоптер, який перевозив військових для ротації. «14 наших солдатів загинули разом із генералом Кульчицьким», — сказав Турчинов.

• В Олександрівську Луганської області терористи напали на об’єкт Нацгвардії. Про це повідомляє прес-служба Нацгвардії.

• Так званий прем’єр-міністр «Донецької народної республіки» Олександр Бородай заявив, що в результаті бойових дій в аеропорту Донецька загинули 34 бойовики.

30 травня 2014 року

• Зведення новин

Терористи продовжують обстріл житлових кварталів і позицій українських військових у Слов’янську Донецької області. Для обстрілу вони використовують міномети й самохідну артилерійську установку «Нона».

• Бойовики штурмують прикордонний відділ прикордонзагону «Д’якове» в Луганській області. Про це повідомив керівник прес-служби прикордонного відомства Олег Слободян, передає «Інтерфакс-Україна». «Близько 30 хвилин тому почався штурм терористами в складі близько 80 осіб відділу прикордонної служби «Д’якове», — сказав він.

31 травня 2014 року

• Зведення новин

У Сімферополі зник ще один кримський активіст — 33-річний Сейран Зинедінов. Раніше в Криму протягом тижня зникли двоє активістів громадської організації «Український дім» — сімферопольці Тимур Шаймарданов та Леонід Корж. Обидва пішли з дому та не повернулися, зв’язок з ними відсутній.

• У Донецьку триває «народне розграбування» гіпермаркету «Метро», який потрапив у зону бойових дій біля аеропорту. Про це повідомляє сайт 62.ua.

1 червня 2014 року

• Зведення новин

З 1 червня Крим переходить на рублі: у магазинах зникнуть подвійні цінники, всі готівкові і безготівкові розрахунки будуть проводитися в рублях, а українська гривня отримує статус іноземної валюти.

• 1 червня у Торезі Донецької області було підірвано місцеве відділення Служби безпеки. Про це повідомляють «Новости Донбасса».

По будівлі СБУ був зроблений постріл, імовірно, з ручного гранатомету РПГ «Муха». Жертв і постраждалих немає.

2 червня 2014 року

• Сергій Глотов та ін. «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту»

[2 червня. Луганськ] ШТУРМ НА МИРНОМУ

У ніч на 2 червня 2014 року відбулася одна з найдраматичніших подій початку війни — штурм Луганського прикордонного загону, який здійснювало близько 500 бойовиків «ЛНР». Загін розташовувався посеред спального району на кварталі

1 ... 52 53 54 ... 137
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"