Читати книгу - "Заступниця Баби-Яги, Марина Орєхова"

— За це не переживайте. Він буде жити стільки, скільки зберігатиметься амулет, хоч споконвіку. Дух його зв’язаний з ним нерозривно, тож тіло його житиме вічно, як камінь.

Нелегка доля у цього монстра. Кам’яніти споконвіку, поки у тебе в шлунку тримають цінний артефакт, ще й періодично навідують його. Не позаздриш тварині. Цьому магічному світу точно не вистачає правозахисників. То досліди вони ставлять на жихарках, то дискримінують крихітних істот, а тепер ще й це – використовують живісіньку поважного віку унікальну тварину як схованку! Дикуни якісь.

Але більше дискусій розпочинати я не хочу, та й побачила вже все, що хотіла і навіть те, що не хотіла. Час повертатися додому. Подорож видалася набагато насиченішою, ніж я думала. Але продуктивною. Принаймні тепер мені не варто переживати за камінець, що зберігають нереїди. Залишилося навідатись до гномів та вогняних тих істот…

Вогняні мене лякають найбільше. По-перше, я й гадки не маю, як вони виглядають, а по-друге, не люблю я вогонь. Аж занадто болючі спогади з ним пов’язані. Бррр…