Читати книгу - "Подаруй мені себе, Ксенія Демиденко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Сам пий! – почав відмовлятися, бо я якраз продегустував вино, привезене з Берліну минулого року.
— Як сам? Чо це я алкоголік чи що? Е-е-е, ні, давай вип’ємо за жінок. Без них ми все ж негармонійно виглядаємо,- двозначно натякнув Сірий на моє неприглядне становище, - і понеслася. Короче, напилися ми з ним капітально. Контролювати наш "відрив" не було кому, бо моя мама повела усіх трьох дам у гостьову кімнату, де дівчата гарно так розташувалися: хто на ліжку, хто на диванчику, хто у кріселку. Напевно, обговорювали, які чоловіки гади. А ми з Серьогою згадували дитинство, молодість... і Лілю.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подаруй мені себе, Ксенія Демиденко», після закриття браузера.