Читати книгу - "Дикі в Академії, Анна Лященко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ксі скрикнула і прикрила рота рукою.
- Темро! Відлітай негайно!!
- Аааа…. Мою дружину хочеш забрати? - Ричу я і обертаюся, вивергаючи полум'я. – Забрати. Мою. Дружину!! Вб'ю!
На мій жах, реакція Ксі виявилася кращою, ніж у цієї зграї малолітніх ящірок і миттєво обернувшись, вона опинилася між мною та ними, прийнявши майже весь мій вогненний удар на себе.
- Ксі!!!!! - Закричали ми всі одночасно. Я з риком кинувся до своєї дружини, оглядаючи ушкодження.
Від вірної загибелі Ксі врятувала лише наша Істинність. Полум'я практично відразу згасло, ледь торкнувшись моєї Пари. Трохи обпалена луска, але це швидко пройде.
- Ви всі четверо, а ну киш звідси! Поки що від вас одні вугілля не залишилися! - Я чую, як Фрай гаркає на непроханих гостей. І додаю:
- Ще раз побачу когось із вас – уб'ю. Без попередження!!!
«Друзі» Ксі обертаються та відлітають. Тільки той, чорноокий, робить кілька кіл, але під тиском Фрая, що теж злетів у повітря, починає поступово віддаляється.
– Завтра повертаємось до Академії. – Повідомляю дружині, щойно ми заходимо до печери. - Фрай, - звертаюсь до друга, - батько вже надіслав додаткову охорону, як я просив?
- Чекаємо з дня на день!
Ну ось і добре. Не подобаються мені ці… Друзі дитинства…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дикі в Академії, Анна Лященко», після закриття браузера.
