Читати книгу - "Відшукати скарб, Анітка Санніфео"

 – Невже забереш мрію про особисте щастя? – підняла ельфійка повні сліз очі на фею. Руора не мала ніяких мрій. Вона давно перестала мріяти, сподіваючись лише на себе й власні сили. Руора зрозуміла, що ніщо не звалюються з гори, а будь-який успіх залежить від старань та наполегливої праці.

 – Ну от знову хочете з мене чорну відьму зробити, – здається, Фея образилася. – Що ж, я бачу, що у вас обох достатньо сили та сміливості, досягти того, чого ви так бажаєте. І знаєте, оскільки ви прийшли парою, й маєте деякі спільні мрії, то я заберу тільки мрію та бажання відшукати скарб драконів. У вас обох є таке бажання, хоч Руора й старанно це приховує.  – Еліна посміхнулася. Вважайте, що сьогодні день знижок.

 – Дякую,  – ошаленіло промовила Руора.

 – Не варто дякувати. Але ми з вами ще побачимося. Щасливої дороги!

Фея задоволено усміхнулася та розчинилася у повітрі.