Читати книгу - "У пошуках легенди Книга 1 "Неймовірні пригоди", Yu Lee"

Коли я увійшла до себе, мені захотілося залишитися тут назавжди. Така розкіш, яку дозволяють собі ельфи, справді варта лише королівського палацу. Сама кімната була великою і світлою з ледь помітними срібними візерунками на лавандових стінах. У ній було величезне біле як і всі меблі ліжко, з легким балдахіном. Вікно та двері на балкон зачиняли світлі занавіски. На мармуровій підлозі, лежала шкура якогось звіра, біля вікна стояв дерев'яний круглий стіл з гарним ручним різьбленням, яке було і на стільці який стояв поря. Ще я помітила, що таке ж різьблення було і на ліжку, судячи з усього весь комплект меблів робив один майстер. Коли я вийшла на балкон то виявила там маленький столик і стілець, які помістилися на такому невеликому просторі просто ідеально і затишно виглядали разом. Можна із задоволенням сидіти тут і милуватися краєвидом на центральну вулицю міста, яка сьогодні була досить жвавою.

Фумі нарешті вискочила з моєї сумки і відразу ж почала свій огляд кімнати. Коли я підійшла до ліжка, щоб випробувати наскільки матрац м'який, лисиця випередила мене і застрибнула на нього першою.

– «Тут просто шикарно», – заявила вона мені.

– Я з тобою згодна на всі сто. Мені б так жити. – після чого я з радістю впала на ліжко поруч із нею.

– «Дивись куди падаєш, трохи мене не задавила», – буркнула вона тому, що я і справді ледь на неї не приземлилася. – «Ой, а тут якийсь папірець», – вказала вона на конверт, що лежить на ліжку.

– Дай подивлюся, – коли я розгорнула конверт, то всередині виявилося запрошення на карнавал.

«Шановні гості нашої «Лісової садиби»

Раді повідомити, що сьогодні ввечері відбудеться щорічний осінній Карнавал. Вам випала унікальна можливість бути присутнім на нашому чудовому святі,  Яке відбудеться о 18:00 на головній вулиці міста.

Умови перебування на Карнавалі:

- костюм, сукня;

- маска;

- бажання веселиться і не думати ні про що.

За дотримання правил, чарівний настрій вам забезпечено.

 З повагою, Власник готелю.»

Сьогодні у ельфів, як виявилось, проходив один із знаменитих карнавалів. У рік їх буває лише два, перший – навесні, а другий – восени. Ми саме потрапили сюди на осінній. Він зазвичай проходив на вулиці. Ельфи прикрашають своє місто яскравими та красивими вогняними ліхтариками, виставляють на ярмарку унікальні вироби та навіть розгортають кіоски з місцевими смаколиками. Танцюють всі на головній площі під гарну музику, а наприкінці свята завжди шикарний салют. Потрапити сюди може будь-хто охочий тільки, як і йдеться у запрошенні, потрібно бути ошатним, а головне в масці для загадковості образу.

– Як думаєш Фумі, може і мені піти повеселиться на карнавал? Все одно зайнятися нічим, поки чекаємо ремонту обладунків.

– «Йди звісно. Не кожен день такий шанс випадає», – погодилася вона.

– От і я так вважаю. Тільки потрібно десь знайти маску з сукнею, і туфлі. Не одягну ж я під сукню свої черевики, – підморгнула я їй.

– «Ну чому ж...  я думаю, виглядало б дотепно», – захихотіла вона.

– Потрібно повернутися в хол і дізнатися, де можна придбати сукню та все інше, – мене справді зацікавила можливість піти на цей карнавал. І я негайно пішла виконувати задумане.

У холі я несподівано для себе знайшла крамничку, в якій було майже все, що потрібно, на замовлення сукню шити мені ніхто вже не візьметься, та й не по кишені мені такі надмірності, а от з готового одягу можна щось підібрати. Здивувало те, що раніше я не помітила цю крамницю. Там я собі купила маску, туфлі та шпильку на волосся. Підібрала я все це за схожими деталями. На кожному з цих предметів були присутні перли і якесь зіркове каміння, яке в темряві яскраво блищало, це не коштовне каміння, бо моя зарплатня не витримає такої розкоші, а якесь спеціальне огранювання скла. Все в магазині було дуже гарним, тож вибір дався мені нелегко. Сукні під колір я там не знайшла, тож довелося замовити з іншого магазину. Мені пообіцяли, що його доставлять за кілька годин. Купила я все це на кровно зароблені, адже треба ж їх хоч кудись витрачати, що я даремно батрачу в елітному підрозділі. Адже житлом та харчуванням ми забезпечені, як і уніформою, отже чому б не витратити гроші на якусь сумнівну розкіш.

Після покупок, я зі спокоєм на душі повернулася до себе, щоби прийняти ванну і трохи відпочити. Через втому цього дня та ще не повне відновлення після коми, як тільки я залізла в гарячу воду, то відразу заснула і прокинулась лише за кілька годин, коли вода вже зовсім охолола.

Увійшовши до кімнати, я виявила, що на ліжку вже лежала сукня. Вона була чудова і саме такого кольору та фасону, яку я хотіла, ельфи просто дивовижні майстри. Вбрання було з найтоншого шовку, небесно- блакитного відтінку. Зверху сукня була прикрашена такими ж каміннями, як і на масці. Трималося воно на мені завдяки затягнутій шнурівці на спині, бо ніяких рукавів чи бретелів не було. Спідниця була наче шовковий водоспад, а коли я починала кружляти на місці, то ставала, немов чарівна квітка, що мерехтить зірками. 

– «Припиняй дуркувати, бо мене вже заколисує від твого вертіння», – після подібних маніпуляцій почала скаржитися Фумі.