Читати книгу - "Заручниця для мажора, Деріка Лонг"

Якщо Вам сподобалась книга, підтримайте мене будь ласка, підпишіться на мою сторінку та напишіть коментар❤️

_____________

Поки запікала смачну страву в духовці, світло вимкнулось.

— Агов, що відбувається? — спантеличено запитує сама собі питання. — Ще й запах диму відчувається, напевно трапилось замикання. — лажу руками по кухонних поличках в надії знайти, хоч один сірник.

В нас все тримається на електриці... Електрона плита, для зручності, мультиварка... Сучасна кухня, пропонує сучасні рішення.

— Ліхтарик на смартфоні, точно. — вмикаю та нарешті освітлюю кімнату. — Їдкий дим заповнює частину кухні. Терміново телефоную Макару.

— Ало, тут, щось сталось зі світлом. Мабудь легесеньке замикання. — намагаюсь зм‘ягчити ситуацію.

— Вже доїджаю додому, чекай мене на подвір‘ї. — одягаюсь та прямую в дерев‘яну бесідку. Мангал для гарячих страв, столик для розмов та посиденньок, недалеко від саду знаходиться невеличкий басеїн. Чесно кажучи, це будинок мої мрії. Не вистачає охоронця, тобто песика, який буде оберігати наш маєток.

Автоматизовані ворота відкриваються, і до стоянки заїджає чорний лексус, він настільки чистий, що в його відзеркалені, можна побачити своє відображення.

— Кохана, швиденько тримай півонії. — дістає величезний букет з багажнику, — Я звісно ж, хотів зробити сюрприз, але так розумію, ти мене опередила на декілька хвилин, і вирішила зробити романтичну атмосферу за допомогою диму.

— Намагалась подружитись з духовкою, а вона чомусь проти.— вдихаю аромат своїх улюблених квітів та прямую за Макаром.

— Так як ти і говорила, сталось замикання. Нічого, за декілька хвилин все владнаю. — відкриває вікна, щоб в будинок потрапило свіже повітря.

*****

— Дивлюсь в твої казкові очі, і не можу намилуватись. Кохаю тебе безмежно, твої ніжні руки, пахучий аромат, який нагадує початок весни, фігура мов струнка гітара. Люблю тебе кожної секунди, і буду кохати, поки б‘ться моє серце.— через його солодкі слова, почуваю себе щасливою та в надійник, міцних, чоловічих руках, знаючи, що Макар завжди поряд зі мною.

Його терпкі вуста, мов цитрусовий фрукт дарують ніжні поцілунки, ми заходимо в спальню та розсипаємось в обіймах на ліжкові.

Макар обережно та з трепетом знімає мою домашню сукню, легку мов пушинку, тримаючи іншою рукою моє густе волосся. Занурюється обличчям в зачіску, та шепоче на вухо.

— Ти моя солодка дівчинка. — моє тіло охоплюють гарячі мурашки, починаю плавно цілувати його шию, щоб він відчув всі мої теплі почуття, в ту ж секунду допомагаю зняти футболку.

Мій новий комплект білизни, палкого червоного гарячого кольору, зводить його з розуму. Я бачу як скули обличчя напружується, а очі вмить стають хитрішими, як в самого владного тигра. Макар додає пікантності нашим відчуття, знімаючи зубами з мене привабливу білизну.

— Мій коханий. — пробовляю від задоволення та закочую очі...

*****

Розплющую очі вранці, і бачу перед собою каву в скляній чашечці та сирнички, вперше він вирішив приготувати власноруч для мене сніданок в м‘ягеньке ліжко.

— Відкривай ротик,— підносить на вилкі мені частинку сирника.— сподіваюсь сподобається, бо кухар з мене ніякий.

— Ммм, смачненько. Тепер лише ти будеш готувати, в нашому будинку. — сміюсь та дарую йому повітряний поцілунок.

— Домовились. — не заперечую і вкривається одіялом. — Можливо в притулок тварин сьогодні поїдемо, ти давно хотіла завести домашню тварину, буде гарна ідея, якщо ми оберемо тваринку саме в тому місці, адже вони потребують підтримки.

— Така рада, що ти мене розумієш. Ми візьмем собачку, будемо доглядати та балувати його різними подаруночками, чудово.

Домашній улюбленець— моя мрія з раннього дитинства, мама ніколи не дозволяла залишити тваринку вдома, хоча я багато кого приносила з вулиці до порогу нашої хатини. Не вистачало грошей, мама ледве встигала відвідувати роботу та виховувати мене, але пізніше зустріла Федора, вітчима, який виявився жорстоким, врешті решт він хотів відати мене старому дядькові, а Михайло робив би зі мною, все що заманеться. Від думок, котрі затягують мене в минуле, я випадково проливаю гарячу каву на постіль.

— Ой, гаряче...

— Обпеклась. — округлює зелені очі на мене. — Про що думаєш?

— Минуле не залишає мене в спокої, неприємні картини крутяться перед очима.

— Тихенько, хтось мені обіцяв більше нічого не згадувати, з тієї негативної ситуації. Давай швиденько в душ, і збираємся за новим другом.

*****

Притулок для тварин знаходиться у віддаленом місці, далеко від центру. Дорога з заторами нас з Макарчиком втомила, але коли я побачила наших молодших друзів, втому як рукою зняло.

— Вітаю! Ви завітали до нас, щоб придбати красунчика? — жінка високого зросту з яскраво червони волоссям звертається до нас.

— Так, саме тому приїхали. — відповідаю та роздивляюсь нове місце. Притулок виглядає достатньо приваблим, з гарними умовами, відчувається невагомий запах корму.

— Ходімо, я вас познайомлю з нашими милими песиками.— відкриваєм двері в потрібну залу та бачимо перед собою собак, які з надією очах дивляться на нових гостей.

— Як їх багато. — з захоплення в голосі промовляє Макар. — Як можливо обрати одного?