Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"

—  Наше знайомство з тобою, любчику, якось не правильно почалося, - провівши наманітюриними нігтями по моєму торсу кокетливо промовила вона. - Ти такий гарячий і напружений, а я можу допомогти тобі розслабитися.

Нахилившись занадто близько до мене вона, як кішка почала відверто тертися своїми сиськами об мене. Від її дій мене аж пересмикнуло. Я митю відсторонив її руки від себе.

—  Кетрін, - гаркнув я на неї, - ніколи не смій торкатися мене. І "знайомитися" з тобою я не маю наміру, затям собі своїми силіконовими мозгами. 

Вона викривила невдоволено свої губи.

— Даремно ти так, Алексе, - з погрозою в голосі почала вона, - я хотіла з тобою по хорошому, було б добре нам обом. Але бачу, що хороших манер не навчила тебе матуся, - прошипіла вона.

Я схопив її за руки і добряче струсив.

— Не смій своїм паскудним брудним ротом паплюжити її ім'я. Це ти, мені будеш говорити про виховання, продажна шваль. Та ти й мізинця маминого не варта, - з повними ненависті очима проричав я.

— Алексе, що тут в біса відбувається?- зайшовши до кухні сердито запитав батько.

— Ой, пупсику, як добре, що ти зайшов, - награно почала вона потирати свої руки., - подивися, що він зробив з моєю ніжною шкірою, я тільки запропонувала йому вечерю розігріти, а він накинувся на мене, як навіжений і тепер у мене будуть синці, - для більшої переконливості впустила сльозу. - Ти так вчасно зайшов пупсику.

Тато обняв її і притулив до себе заспокоюючи. Зі мною він ніколи таким не був - подумав я.

— Алексе, не смій до Кетрін наближатися і ображати її, - ричав він розчервонівшись, - негайно перепроси за свою поведінку, я чекаю!

— А мою версію ти не хочеш почути "таточку"? Чи як завжди, тобі байдуже на мене? - з сарказмом вимовив я.

— Я чекаю, Алексе! - гаркнув так що аж вуха позакладало.

— Тату, в твоєму віці шкідливо хвилюватися, а то так і до інсульту не далеко. Таким, ти навряд чи будеш їй потрібен, навіть твоє бабло не втримає твою коханку коло тебе.

— Пупсику, як він сміє так з тобою розмовляє, зовсім ніякої поваги до рідного батька, - не вгавала вона звиваючись коло нього, як вуж на сонці.

—  Пішов геть з моїх очей щеня ти невдячне, - пирскаючи слиною ричав він.

Я взяв спокійно пляшку з водою і направився на вихід.

—  Раджу тобі, батьку, добре придивитися кого ти приводиш у " свій" дім, - порівнявшись з ним вимовив я.

— Я сказав геть! - кричав він.

— Ще місяць і я із задоволенням піду геть з дому, тай з твого життя теж.

Гримнув дверима і поспішив до своєї кімнати. Мене рвало від злості на шматки з середини. А вона не така дурна, як здається на перший погляд, - думав я. Надто майстерно навчилася маніпулювати батьком. Ох, чує моє серце, що це тільки початок із батька вона вижме все по максимуму. Але мені байдуже, це буде його покарання за маму. Ще місяць і я вільний.

Дідусь свого часу зробив заповіт на маму в якому було зазначено, що вона єдина спадкоємиця кому може належати його частка в бізнесі. Тільки вразі смерті моєї мами спадкоємцями можуть стати її діти, якщо вона забажає, в іншому випадку, його акції автоматично мали стати власністю благодійного фонду.

Дідусь відразу зрозумів гниле нутро мого батька і тому зробив так, щоб йому нічого не дісталося. Розумів, що він одружився з мамою, тільки заради статусу і грошей. Йому потрібні були зв'язки дідуся, щоб стати прокурором. А єдиній пізній дочці, яка так закохалася в нього не перечив.

Мама розказувала, що на початку їхнього сімейного життя тато вдавав з себе люблячого чоловіка. А коли дідусь загинув в автокатастрофі і зачитали його заповіт він рвав і метав.

Відтоді мамине життя перетворив на пекло, щодня морально її принижуючи. Вона хотіла розлучитися з ним, але він на той час вже був успішним прокурором. Про розлучення і слухати не хотів, а мамі пригрозив, що якщо вона не заспокоїться він відбере в неї сина, зробивши на суді її поганою мамою.

Більше вона не намагалася з ним сперечатися, знала, що він за людина і чим це для неї закінчиться. Своїх слів він ніколи не кидав на вітер