Читати книгу - "Невипадково, Стейсі Браун"

Евелін вже наближалась до нас, ввічливо посміхнувшись вона проігнорувала комплімент в свою адресу:

- Вам є чим зайнятись тут, окрім розпивання шампанського.

- Ми лише намагаємось не виділятись з натовпу і не привертати до себе увагу – виправдовувалась подруга.

- Сем вже знайшла дещо цікаве, - я вирішила втрутитись, захищаючи її.

- Правда? Дуже добре, - задоволено кивнула Евелін, - я на вас розраховую.

З цими словами вона розвернулась та розчинилася в натовпі. В той час як Сем стала задумливою та сумною:

- Чому вона така сувора зі мною?

- Евелін – справжній перфекціоніст, їй треба щоб все було ідеально, вона прискіплива навіть до деталей. А ти завжди все робиш в останню мить, - я спробувала підбадьорити подругу й судячи з її реакції, мені це вдалося:

- Це точно! – вона дзвінко засміялась.

Сем знову почала сканувати публіку поглядом, а я повернулась в сторону незнайомця, який нещодавно привернув мою увагу. Але його вже там не було.

В цей момент музика почала звучати гучніше й до зали повернулись танцюристи. Вони почали рухатись повільно, але пристрасно в такт музиці. Деякі гості побажали приєднатись до них і також почали танцювати.

Раптом я почула низький чоловічий голос за спиною:

- Дозвольте запросити вас на танець.

Ми з Сем одночасно обернулись. І перед собою я побачила того самого незнайомця, що спостерігав за мною кілька хвилин тому. Але зараз я зрозуміла чому він здавався мені знайомим. І була шокована, адже я навіть і не сподівалась, що зустрінусь тут з ним…