Читати книгу - "Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
З Різдвом, Маттео.
Тей.
Маттео відкрив коробку і побачив усередині невеликий годинник на ланцюжку. Він був простий, але водночас елегантний. Усередині циферблата, коли він його відкрив, було вигравіроване невелике серце з написом: "Ти не один". Цей годинник був простим, але в ньому була магія — Маттео відчував, як він зігріває, даючи почуття спокою та підтримки.
— Дякую, принцеса, — прошепотів він собі під ніс.
Хоча він був один у замку, ці подарунки та листи нагадували йому, що вона завжди поруч.
***
Через кілька тижнів повернення Тейлор до Гоґвортсу.
Зима вже добігала кінця, коли Тейлор знову переступила поріг Гоґвортсу. Канікули закінчилися, і хоч її серце було радо повернутися до замку, з батьками хотілося провести ще трохи більше часу.
Коли вона вийшла з карети біля головних дверей замку, її серце застукотіло швидше. Вона знала, що Маттео чекає на неї. Кроки здавалися важкими, хоч швидкими. І ось, як вона ступила на першу сходинку, він вийшов з тіні вестибюля. Їхні погляди зустрілися, і в ту ж мить вона відчула, як усі страхи та тривоги, що накопичувалися за час їхньої розлуки, розтанули.
— Принцеса, — прошепотів Маттео, коли вона підбігла до нього.
Він обійняв її так міцно, ніби не міг повірити, що вона знову тут, поряд.
— Я так скучила, — прошепотіла вона, ховаючись у його обіймах.
Її голос тремтів. Вона відчувала його тепло, що здавалося єдиним захистом від усіх загроз. Він притис її до себе ще сильніше, відповідаючи тихо:
— Я теж скучив. Давай піднімемося у Виручай кімнату.
Тейлор кивнула, і вони зникли з вестибюлю.
— Тейлор, ти в порядку?
Вона трохи затихла, кивнула, намагаючись зібратися.
— Я… так. Тепер так.
Маттео, зітхнувши нарешті, обійняв її.
— Я не хочу, щоб ти знову потрапила у небезпеку. Я буду поруч, обіцяю.
Тейлор побачила провину в його очах.
— Маттео, — тихо покликала вона. — Ти знаєш, що це не твоя вина, правда?
Він глянув на неї з тривогою в очах.
— Я не впевнений, що це так, — відповів він. — Все, що відбувається пов'язане з моїм походженням. І кожного разу, коли я намагаюся відкинути це, темрява знаходить новий спосіб проникнути в моє життя.
Маттео схилився ближче, залишаючи на її губах цнотливий поцілунок.
– Я не хочу втрачати тебе.
Вона кивнула, відчуваючи, як серце переповнюється теплом.
— Я хочу бути з тобою.
Він знову схилився до неї, ніжно поцілувавши. Цей поцілунок був сповнений всього: пристрасті, ніжності, бажання. Тейлор відповіла, відчуваючи, як спалахує магія. Вони забули про все, окрім тепла один одного.
Маттео обережно поклав її на диван, нахилившись над нею, а Тейлор, тримаючи його за руки, відчула, як між ними прокидається вогонь. Їхнє дихання прискорилося, а серця билися в унісон.
— Принцеса, зупини мене, якщо я зайду далеко, — відповів він, його голос був тихим, але сповненим бажання.
Маттео нахилився ближче, їхні губи знову злилися у поцілунку. Вона відчула, як він обіймає її, притягуючи ближче, а її руки м'яко обіймали його шию. Вони продовжували цілуватися, поки не відчули, як їхнє дихання ставало важчим.
Тейлор відчула, як її серце б'ється швидше від емоцій.
— Маттео...
— Так? - спитав він, відриваючись від поцілунку, його погляд був сповнений бажанням.
— Я… я не хочу, щоб ти зупинявся.
Маттео посміхнувся, усвідомлюючи, про що вона каже.
— Я також цього не хочу. Але тільки якщо ти певна.
Вона кивнула, її очі віддавали рішучістю. Маттео почав вивчити її тіло, ніжно торкаючись її шкіри, викликаючи в ній хвилі бажання. Вона відповідала йому, відчуваючи, як у ній росте вогонь.
— Принцеса... — тихо промовив він, дивлячись на неї. — Ти така прекрасна.
Маттео продовжував обережно досліджувати її тіло, його дотики ставали дедалі впевненішими. Тейлор відчувала, як усі її страхи зникають, залишаючи лише кохання та довіру.
Коли їхні тіла злилися в один, вони відчули справжнє захоплення. Кожен дотик, кожен поцілунок, кожен звук ставав частиною їхнього загального досвіду. Вони знали, що це не лише фізичний акт — це була обіцянка, що вони завжди будуть разом, незважаючи на всі труднощі.
Кімната заповнилася ніжністю та теплом, коли вони віддалися один одному. Тейлор знала, що цей момент залишиться з нею назавжди — як уперше, коли вони стали чимось більшими.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles», після закриття браузера.