Читати книгу - "Не можна вбити, Велена Солнцева"

Сьогодні вони прогаяли відьму, одну з найсильніших відьом у цьому світі, вона була верховною жрицею і ми її вистежували цілий рік. Занадто добре сховалася, місцевим відвела очі і практично у них під носом провертала свої чорні справи. Практично у мене під носом, що боляче било не тільки по самолюбству, а й по репутації, адже запідозрити відьму в милій на вигляд старенькій мені й на думку не спадало. Я звик до красивих дівчат над якими не владний час, але в цьому світі все перевернуто з ніг на голову. Відстежити її вдалося тільки за зростанням кількості зникнення дівчат і дівчаток, а ще тому що моя дача виявилася буквально по сусідству, і я як ідіот раніше нічого незвичайного не помічав. А ідіотом я бути не любив.

Пішли чутки що відьма ослабла останнім часом, що готує наступницю і скоро її чорна душонка вирушити в пекло до господаря, але коли ми всією групою пішли на зачистку, вона була сповнена сил, навіть занадто. Енергія потоками з неї виходила, а це могло означати тільки одне, вона вже знайшла наступницю, знайшла саме в цей день і зараз її біси розвинуть божевільну активність, щоб молода відьма сама прийшла до старої і забрала дорогоцінний дар. Цього допустити не можна, кожна наступна тварюка успадкувавши силу стає сильнішою і могутнішою за попередню. Нам несказанно пощастило, тікаючи стара залишила сполучну нитку, і мені вистачило сил знайти до кого вона приведе. Зовсім юна дівчина, і якби не нижчий біс який ошивався поряд з нею, ніхто б не здогадався про її походження. Я зробив крок до мети, Андрій перехопив за плече.

-Захар, не дури. Тут купа народу, з голузду з'їхав?

Ні слова не говорячи скинув руку і розміреним кроком пішов у бік юної відьми. Дівчина повернулася спиною і я міг досхочу намилуватися її апетитними формами. Не була б вона відьмою, ми б з нею провели кілька ночей повних задоволення, але тепер вона для мене табу, зайвий тягар мені нема до чого, а ніч із чарівницею обіцяє додаткові проблеми. Поклав руку на плече красуні, шкіра була як найдорожчий оксамит, хотілося провести по руці вниз і не тільки по руці. Стало цікаво чи скрізь вона така ніжна.

-Потанцюємо?

Дівчина здригнулася, наче злякалася. Цього не може бути, вона насамперед повинна відчути споріднену їй енергію, мисливцем я був лише у цьому світі. Спробувала вивернутись, але я не дозволив, мені було приємно торкатися до неї, шкода що доведеться вбити. Нарешті ця німфа повернулася до мене, у погляді панувала настороженість. Великі, кольору лісової зелені очі, стали ще більшими коли вона глянула в мої. Так люба, там ти можеш побачити своє майбутнє, але вона тільки зніяковіла, щось пробелькотала і знову спробувала відвернутися. До мене повільно доходило що я отримав відмову, причому категоричну. Ще бармен який поліз не в свою справу, але швидко зрозумівши що до чого заткнувся. Ось тільки пташка пурхнула, точніше спробувала.

Я побачив як вона попрямувала у бік вбиральні і пішов слідом. Мені необхідно переконатися, можливо вона не відьма і тоді все ж таки буде пара гарячих ночей. Я вже сподівався що цього разу помилився, думки про кровопролиття замінили зовсім інші, від яких у штанах ставало тісно.

Настя

Забігши в вбиральню, швидко зачинила двері і притулилася до холодної поверхні спиною. Виникло бажання підперти її чимось важким, я навіть обвела поглядом досить велику кімнату. Що то за дурні думки Настя, що на тебе сьогодні находить. З самого обіду я сама не своя, таке відчуття що після лайки з мамою всі прокляття світу впали на мою голову. Підійшла до дзеркала, щоки горіли і зараз дві червоні плями негарно розповзалися по обличчю. Навіть веснянки на носі зникли за цім почервонінням. Ще цей мачо причепився, хоча якщо судити з поведінки то швидше чмо. Я не вмію спілкуватися з хлопцями, Катя часто каже що я так і помру незайманою, бо варто хлопцеві заговорити зі мною я починаю заїкатися і червоніти як повна дурища. Пам'ятаю мені ще змалку було заборонено спілкуватися з хлопчиками, мама завжди говорила що вони небезпечні, що можуть образити і зробити боляче, і шкільні роки це підтвердили.

Ручка дверей провернулася, а я з жахом завмерла. Серце з гуркотом відбивало ритм, я ніби опинилася у фільмі жахів і по той бік дверей стоїть монстр, його вже точно не втримають ці хиткі фанерні двері. Тепер ручку дверей різко смикнули з боку в бік, і мабуть не задовольнившись результатом різко саданули двері. Замок вирвало разом із шматком фанери, а по той бік дверей виявився нещодавній надмірно наполегливий хлопець. Я мимоволі позадкувала назад, поки не вперлася сідницями в край умивальника.

Хлопець розтяг губи в моторошній усмішці, його очі здавались ще чорнішими і злішими. Від нього хвилями виходила якась темна, негативна енергія.

-І знову привіт.

Стрес взяв своє і я напівзадушено пропищала:

-Як справи?

Він на мить зупинився іронічно піднявши брову, я вирішила прошмигнути повз, благо санвузол був досить великим. Але не встигла, коли я вже пробігала повз нього, він боляче схопив мене за руку вище ліктя.

-У мене справи чудово, а ось у тебе боюся проблеми. - він злісно випльовував ці слова мені в обличчя.

-Що тобі від мене потрібно? Ти взагалі хто такий?

Я почала завзято чинити опір, що його взагалі не зупиняло. Він вільною рукою прикрив двері так що вони затріщали, а потім повернувшись до мене почав стягувати з мене сукню. Заціпенівши від жаху і не вірячи що щось подібне може зі мною статися, навіть не робила спроби до опору. Побачивши голі груди без білизни цей виродок хмикнув.

-Гарні цицьки.

Ось тільки в його голосі було стільки зневаги, що я нарешті схаменулась. Різко відсахнувшись наступила йому на ногу, спробувавши потрапити підбором у ступню. Промахнулася і лише злегка зачепила носок дорогої білої кросівки, на якій залишилася чорна мітка. Він ліниво подивився вниз, демонструючи що мої тріпотіння йому до лампочки.

-Ще раз так зробиш, примушу вилизувати, бісова порода.