Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

У чому радість жінки? Знаю точно: В блаженній ліні, що по шлюбній ночі.

— Непогано! — погодилися всі. Сюе Пань вів далі:

Коли веселощі жінок? З думок моїх: Як чоловіча плоть захоче їх.

— Безсовісний! Як не соромно! — обурилися гості. — Співай краще пісню!..

Комар настирний: «Хен-хен-хен...» —

затяг Сюе Пань.

— Що це ти співав? — пролунали здивовані вигуки.

Але Сюе Пань, як нічого й не було, вів далі:

Дзижчать дві мухи: «Вен-вен-вен...»

— Досить, годі! — закричали всі хором.

— Слухатимете чи ні? — розсердився Сюе Пань. — Ця пісенька вся побудована на римах хен-хен і вен-вен. Не хочете, можу не співати, але й не питиму!

— Добре, не співай, не пий, тільки не заважай іншим, — погодилися гості.

Настала черга Цзян Юйханя. Він прочитав такий вірш:

Скорбота жінки в чому? Я кажу: вшивсь чоловік, лишилася сама. Чим пояснити її сум? Кажу:  олії із кориці теж нема. Що значить радість жінки? Я кажу: нагар на свічці — жде весілля вас[246]. Що в жінки є веселощі? Кажу: із нею чоловік у лад співа.

Після вірша Цзян Юйхань заспівав пісню:

Як утішно! Вона всіх красунь найгарніших у собі разом втілила і, осяйна, Уподібнилась тій, що спустилась із неба бірюзового і йде святою до нас. Вся в цвітінні весни — молода та струнка, Повна феніксів-птиць чаша хай не зника! Шлях Чумацький, о ти в цьому небі як бог! Взявши срібний у руки ліхтар, ми удвох Крадькома за запону лиш крок...

Закінчивши співати, Цзян Юйхань осушив келих і сказав: — Мої пізнання в поезії справді незначні, але, на щастя, вчора я випадково прочитав і запам’ятав один парний напис. У ньому саме йдеться про те, що ви бачите тут на столі.

Він випив іще вина, взяв зі столу квітучу коричну гілочку й мовив: