Читати книгу - "Зцілення душі, The goddess Aphrodite"

— Це озеро — місце, де ваші душі зможуть зустрітися з тими частинами вас, що ви приховуєте від себе, — промовила вона. — Щоб пройти далі, ви повинні поділитися своїми найглибшими страхами, сумнівами, найтемнішими думками. Якщо ви не зможете це зробити, ви заблукаєте тут назавжди, в полоні невизначеності і тіней.

Домінік і Емма стояли нерухомо, їхні серця билися синхронно, однак страх переповнював їх. Це була не просто боротьба зі зовнішніми силами, але й з самим собою. Вони знали, що кожен з них мав щось приховане від іншого, те, що досі залишалося незрозумілим навіть їм самим.

— Як можемо ми поділитися тим, що ми самі не хочемо знати? — тихо запитала Емма, дивлячись на Домініка. Її очі були сповнені сумнівів, але вона тримала його погляд, бо знала: цей момент був вирішальним.

Домінік зробив крок вперед і зупинився перед русалкою.

— Я боюся, що моя темрява — це те, що я не зможу подолати. Що в мені більше страху, ніж сили. Я боюся знову стати тим, ким був. — Його голос був тихий, але кожне слово важке, наче камінь, що впав у глибину води.

Русалка мовчки кивнула, а її очі стали глибше, наче потягнули його слова в бездонну прірву.

Емма, почувши його слова, відчула, як всередині її серце стискається. Вона знала, що це правда, і вона сама мала свої темні куточки душі.

— Я боюся, що мої відчуття до тебе можуть бути слабшими, ніж моя потреба в контролі і втіленні моїх мрій. Я боюся, що колись втрачу тебе через це. — її слова лунали м’яко, але це була її глибока, прихована правда.

Русалка уважно спостерігала за ними, її погляд був сповнений мудрості, а на губах грала легка, немов трохи сумна, усмішка.

— Бачите, ваші страхи та сумніви — це лише тіні, які ви створюєте в своїх серцях, — сказала вона м’яко, її голос лився, як тихі хвилі, що пестять береги. — Не дозволяйте їм втілитися в реальність. Все, чого боїтесь, вже існує тільки в вашій свідомості. Це — втілені уявлення, які ми занадто часто приймаємо за істину.

Русалка зробила жест, і водна поверхня навколо них засяяла сріблястим світлом, розганяючи темряву.

— Щоб продовжити свій шлях, вам потрібно не тільки побачити ці страхи, а й навчитися їх відпускати. Проговоріть їх, визнайте, і тоді вони втратять свою силу. Пам'ятайте, страх може існувати тільки в тій частині вас, яка дозволяє йому жити. Як тільки ви зрозумієте, що страх не є реальністю, ви звільнитеся від його тягаря.

Емма і Домінік стояли мовчки, розуміючи важливість слів мудрої істоти. Вони переглянули свої найбільші страхи — моменти слабкості, які все ще тримали їх у полоні.

— Я боюся, що не зможу бути тим, хто тобі потрібен, що мої власні сумніви і страхи зруйнують все, до чого ми прагнемо, — додав Домінік, його слова теж були наповнені глибоким болем.

— Я лише хочу щастя та гармонійних відносин, але розумію, що за все треба платити і тому нам потрібно це зробити заради себе спочатку, а потім уже заради один одного, бо ми всі думаємо про нас самих і в цьому немає нічого поганого.

Русалка кивнула, її очі блищали з розумінням.

— Проговоріть це, відпустіть, і дайте темряві залишити вас, як вона залишає води після шторму. — Вона махнула рукою, і хвилі світла розійшлися по озеру, не залишаючи слідів пітьми.

Емма і Домінік глибоко вдихнули. Вони дивилися один на одного, і в цей момент відчули, як страхи, хоч і не зникли, втратили свою силу. Це була не перемога, а спокійне прийняття того, що є, і впевненість у тому, що вони здатні разом подолати будь-які труднощі.

— Ми більше не будемо ховатися від себе, — сказала Емма, її голос був твердим і ясним.

— Так, і ми не будемо дозволяти страхам керувати нами, — відповів Домінік, і він обійняв її., а потімобхопив її обличчя руками і ніжно провів пальцями по її щоках. У його погляді було так багато: впевненість, любов, надія. Він був готовий захищати її, готовий стояти разом з нею, де б це не було. І в той момент він зрозумів, що не має сумнівів.

— Ти для мене більше, ніж усе, що я міг уявити, — його голос був низьким, наповненим емоціями.

Емма злегка усміхнулася, її серце билося швидше. Вона відповіла поглядом, в якому не було сумнівів. Вона теж була готова. Готова дати все заради того, щоб продовжити цей шлях з ним.

І тоді, без слів, їхні губи зустрілися. Це був поцілунок, сповнений глибокої впевненості та пристрасті.

Русалка ще раз усміхнулася, її обличчя сяяло мудрістю.

— Тепер ви готові йти далі, вільні від своїх найгірших страхів. Пам’ятайте, світло — це не щось, що вам дають зовні, воно завжди було всередині вас. Лише через внутрішнє світло можна долати темряву.

Озеро перед ними розсвітилося, і вода стала прозорою, як дзеркало. Вони відчули, як їхня душа наповнюється новими силами, як кожен крок стає легшим. Їхня дорога продовжувалася, але тепер вони були готові до того, що чекає попереду.

Це була кульмінація їхнього довгого шляху, випробувань і труднощів. Вони стояли на березі озера, яке тепер відбивало небо і їхні серця, відображаючи їхню глибоку зв'язок один з одним. Вода, раніше темна і таємнича, тепер була яскраво світлою, наповненою енергією і життям. Це було озеро, яке свідчило про їхній шлях, їхню боротьбу і перемогу.

— Ми подолали все, — промовив Домінік, дивлячись на Емму з глибоким почуттям вдячності. — Тепер ми можемо бути разом, назавжди. Ти і я.

В цей момент вода навколо них засвітлілася ще яскравіше, а їхні серця билися в унісон. Вищі сили були з ними, надаючи їм силу, щоб прийняти цей наступний етап їхнього шляху.

— Вищі сили нагороджують вас за вашу відданість і любов один до одного, — пролунав голос вищих сил. — Ви довели свою гідність, і тепер ви зв'язані незримими нитками, які ніколи не порвуться. Ви з’єднані не тільки духовно, але й назавжди і ми будемо слідкувати за вами все життя, так як з нами смішки погані. Ми ніколи нікому не даємо другого шансу, тому ціннуйте, те що маєте, а ми будемо вам нагадувати про це.