read-books.club » Любовні романи » Назавжди, Уляся Смольська 📚 - Українською

Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"

174
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Назавжди" автора Уляся Смольська. Жанр книги: Любовні романи / Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 14 15 16 ... 92
Перейти на сторінку:

          – Я радий бути твоїм рятівником, – сказав Леонід.

          Він вивів машину на трасу, і ми помчали назад до міста. Дивлячись в бокове вікно, я намагалася осмислити недавні події. Торкнулася пальцями своїх губ, немов хотіла переконатися, що поцілунок мені не привидівся. Такий гарячий і пристрасний, при згадці якого всередині все перевертається.

          Подивилася на Леона. Мужнього, самодостатнього чоловіка, який всім своїм виглядом випромінював упевненість і розсудливість. Цікаво, скільки йому років? Мені не вистачило сміливості прямо запитати його про це.

          – Я відчуваю, коли ти на мене дивишся, – сказав він, не відводячи погляду від дороги.

          Він взяв мою руку, і поклав її на ручку коробки передач. Його долоня міцно стискала мою кожен раз, як він змінював швидкість.

          Час по дорозі додому пройшов занадто швидко. Здавалося, що місто звузився в розмір однієї вулиці, яку ми миттю подолали.

          Чорний джип зупинився біля мого під'їзду. Вийняла з сумочки смартфон, щоб зорієнтуватися в часі. На екрані білим шрифтом світилися цифри – 1:27.

         – Дозволиш? – Леонід поглядом вказав на телефон. Я знизала плечима і кивнула. Кілька секунд він щось там натискав, а потім мовчки повернув його.

          Потім ніжно провів рукою по моїм волоссю. Від цього дотику мурашки пробігли по шкірі.

          – Дякую за приємний вечір, – намагалася говорити спокійно. Але його дотики знову розбурхали емоції, які тільки нещодавно вгамувалися.

          – Мені теж було дуже приємно, – з цими словами він нахилився до мене, і я зустріла його пристрасним поцілунком.

          Свідомість затуманилась почуттям насолоди, коли його губи солодко цілували мої. Бажання спалахнуло в моєму незайманому тілі, розливаючись гарячими хвилями всередині мене.

          – Діанка, тобі вже час, крихітко, – Леон намагався втихомирити своє прискорене дихання. Він ласкаво провів рукою по моїй щоці. – Тобі потрібно виспатися і відпочити.

          – Гаразд, – неохоче погодилася.

          Я вийшла з машини і попрямувала до під'їзду. Обернулася і побачила, що він спостерігає за мною. Помахала йому рукою і швиденько зникла за дверима.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 14 15 16 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Назавжди, Уляся Смольська"