Читати книгу - "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Катюююю, я була з Маратом. - відразу пояснила дівчина.
- Що? тобто це про тебе він говорив? нічого собі. - оце новина.
- Тобто про мене? - Маша явно не розуміла про що йде мова.
- Марат, приходив до Мирослава, та між словом сказав, що його чекає дама. - я так раділа за подругу, тому що, схоже в неї щось закручується. - доречі, ти знала, що Марат брат Мирослава?
- Що? оце так, звісно що ні.
- Про що ви говорили 2 години? - як він міг не сказати, що брат її боса?
- Про різне - вона відразу відвела очі, та дивно за посміхалася.
- Добре, як будеш готова розповіси. Будеш обідати?
-Ні, я вже пообідала.
-Ну так, це було дурне запитання. - було і так зрозуміло, що Маша вже поїла з Маратом. Але запитати я мала.
Перед тим як піти поїсти, я вирішила переодягнутися. Цього разу я одягла біле худі, та чорні лосини, на ноги білі кроси. Після цього відправилася обідати.
Сьогодні на обід у мене легкий фруктовий салатик, та апельчиновий сік. Поки вибирала куди присісти, замітила Мирослава за одним із столиків.Тому вирішила туди і присісти.
- Можна? - запитала я.
- Звісно. - Мирослав нічого не їв, але пив каву, та дивився щось в телефоні. - Приємного смаку.
- Дякую. - я сіла на стілець напроти чоловіка. - Як там ваш брат?
- Нормально - трохи напружившись відповів. - а чому цікавитесь?
- Просто так, цікаво.
- У нас ще багато роботи. Тому ми маємо продовжити.
- Добре. Але на вулиці знову злива. - на вулиці, почалася сильна злива, добре хоч без блискавок, та грому.
-Не переймайтеся. Попрацюємо в мене в кімнаті. - спокійно відповів чоловік. А я навпаки напружилась.
- Чому не тут? - хотілося запропонувати якісь інші варіанти. Але було зрозуміло, що тут занадто шумно для роботи. Мирослав підняв на мене погляд, та запитально поглянув.
- Тут?
- Згодна, поганий варіант. Добре, у вас так у вас. - чоловік схвально кивнув.
Після того як я поїла, ми відправилися до Мирослава в кімнату. Вона знаходилася поверхом вище нашого. Коли ми зайшли, в кімнаті пахло терпким шоколадом, та спілою вишнею. Саме так пахло від чоловіка. Цей запах був такий ідеальний. Його кімната була доволі простора. Двоспальне ліжко, шафа, стіл.
- Ну що, почнемо? - запитав чоловік.
- Звісно.
Вам хоч подобається? Маю надію, що так❣️💞
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн», після закриття браузера.