Напередодні Різдва в дім Ханни прийшов принц. Так, так, принц! Не казковий, а справжній принц Акенійський, нащадок корони. Його авто загрузло в снігу, тому дівчині довелося прихистити принца в своєму домі. Це могла б бути справжня казка, але Ханні потрібен нормальний хлопець, а не самозакоханий бовдур! Та, схоже, що цього хлопця недаремно вважають завидним

"Випадковості не випадкові" - чули про таке? Софія та Ігор точно чули, але навіть не уявляли, що одна така (не)випадковість трапиться з ними за декілька годин до Нового року. Отже... Дано: - Двоє молодих людей, що поспішають у своїх справах; - Двоє рудих кошенят, що залишилися без домівки; - Два автомобілі, що не поділили одну дорогу. Завдання: - Не

Женучись за своїми мріями, я не встигала жити. Коли ж трішечки пригальмувала, одразу вляпалася по самісінькі вуха. Шалені ниті кохання попідкидали надто багато сюрпризів. Може вже досить? Хоча я ніби й не проти.

Змогла втекти від чоловіка-тирана? Тоді доведеться сховатися там, звідки він не зможе дістати, навіть підключивши всі свої зв'язки. Зустріла там зарозумілого демона, який програв парі й став ректором Академії Проклятих? Доведеться змиритися і з цим для того, щоб не повернутися до своєї золотої клітки, що збудував психопат. Виявилася втягнута в заплутану історію зі

Мене видали заміж за розрахунком – звичайна практика в нашому королівстві. Мій чоловік огидний, але жіноча доля - підкорятися. Під час весільної церемонії королівський гонець приніс звістку про початок війни. Мене навіть втішило, що чоловікові довелося поїхати, а я залишилася господаркою замку. Але ворожа армія швидко наближається, їх веде за собою Білий Кат. Невже

Життя Кіри сповнене планів, цілей та перспективних устремлінь. Вона сильна та впевнена в собі. Але так було не завжди. Нещодавно вона була нещасним, заляканим дівчиськом. І причиною тому був хлопець, про якого тепер вона навіть не згадує. Але що буде, якщо раптом цей хлопець знову з'явиться у її житті? Вона знову перетвориться на боягузливу жалюгідну жертву чи зможе

Мене звати Вікою. Мені 18, і я дівчина з перцем, а ще володарка кучерявого рудого волосся. Все чого я хочу від цієї відпустки на березі моря, це гарно і відривно провести час, засмагнути та відпочити. От тільки, чи могла я подумати коли відправилася у цю подорож, що з першого дня все полетить шкереберть. З королеви вечірок, перетворюся на гидке каченя, а той кого

- Вони заклалися на тебе бо ти ведеш себе занадто легковажно! - Зневажливо кривлячись в мою сторону, заявляє мій колишній однокласник. А його погляд і вираз обличчя безмовно додає "точнісінько як повія, фу". Боже, яка ж він все таки зухвала скотина! Соціопат. Фрик. Справжній засранець. Ненавиджу! Постійно насміхається. Зневажає. Знущається. А потім фліртує.

Життя Володі "Кувалди" Варварука можна вважати ідеальним: капітан хокейної команди незабаром успадкує сімейну бізнес-імперію, його обличчя і тіло прикрашає обкладинки, а ім'я зустрічається навіть у наукових журналах. Йому нема чого одружуватися і ніщо не заважає хокеїсту жити як хочеться. Але останнім часом він не може знайти собі місця і точно не

— А якщо он та? — киває мені за спину і доводиться обернутися, щоб помітити двох студенток, що виходять з будівлі універу. — Та, яка темненька? - трохи опустивши сонцезахисні окуляри з перенісся, розглядаю. — Не на мій смак. — Ні, це дівчинка Аланьєва. Я про білявку. — Хм… Цікавий екземпляр. — І це чиста правда. Пальці поколює від азарту, що раптом охопив мене, як