Аліна заходе стару весільну сукню бабусі

Вони у шлюбі 15 років, мають двох прекрасних янголочків. Але з віком почуття можуть угаснути і що тоді робити? Зрада чи розлучення? Та при чому тут сайт знайомств? Він пішов до іншої, а ця інша виявилась його дружиною. Цікава ситуація вийшла.

— Що привело тебе сюди? — запитала Каміла, намагаючись приховати хвилювання. — Я довго шукав тебе, — відповів Даніель, його голос був спокійним, але очі видали тривогу. — Потрібно обговорити дещо важливе. В цю мить з дитячої кімнати почувся тихий голос, що кликав маму. Каміла відчула, як все її тіло напружилось. Даніель подивився в бік кімнати, де тепер знаходився

— Мене звати Арсен. — Не люблю це ім’я. — Спробую пережити, — хмикає. — Паспорт один. — В телефоні один єдиний номер, який не відповідає. У вас з Олегом особливий пароль в спілкуванні? — Я не знаю, хто такий Олег. Ніколи його не бачила і не хочу. Це не мій паспорт, моя подруга… — Це я вже чув, — обриває суворо. — Як же тебе звати? — Аліса. Якби ти гарно дивився в

Нарешті дівчина повернулася майже з того світу, закашлялася. Коли вона прийшла до тями, чоловік сварився на невідомій їй мові. – Where are you from? – Запитав її рятівник, перейшовши на більш-менш зрозумілу англійську. Вона зніяковіло заморгала. Зуби цокотіли від холоду. Вчепилася льодяними пальцями в свій одяг, намагаючись прикрити майже оголені у ліфі з мережива

Посміхаючись, прямую до ліфта. За дві години моє реаліті-шоу стартує, якщо до того моменту Андрій Князевич не передумає. Пригадую, що спровокувало ту мою незаплановану появу в його офісі: – Сабіно, доки я прикриватиму твої ляпи? – грізно карбує батько. – Набридло! – Вибач! – винувато опускаю повіки з чітким усвідомленням, що цього разу мені моя витівка просто так не

Розчиняючись в коханні до свого чоловіка, Єва перестає бути особистістю та коханою. Віддавши чоловіку своє все - отримує зраду!

— Не смій нічого робити. Я твоя викладачка! — Можу хоч завтра забрати документи з університету. Ще є аргументи? – на питанні я гублюся. — Мені 32 роки, а за спиною гучне розлучення. — Вік у тебе прекрасний і ти нарешті вільна для мене, – зоровий контакт тримається, а мої нутрощі палають від адреналіну. — Я…, – хочеться знову заперечити, але мозок зараз затуманений

– Ярославо? – Мирон відриває погляд від документів, які щойно переглядав, і дивиться на мене. – Тобі вже краще? – Так. Тобто ні. – Тобто? – перепитує. – Ти все-таки захворіла? Я дам тобі кілька днів відпочити. – Кілька днів не допоможе. Я вагітна. – Вагітна? – Мирон повільно опускає папери на стіл і дивиться на мене дуже прискіпливо. – І хто ж батько? – Дивне питання

Артур Золотарьов - син олігарха і спадкоємець багатомільйонної імперії. Я - проста студентка з провінційного містечка, яка проходить переддипломну практику на заводі, що належить його родині. Наші паралельні не повинні були перетнутися, але: я врізалася в його тачку, я облила його кавою, і тепер він хоче, щоб я стала його тимчасовою помічницею для виконання