read-books.club » Короткий любовний роман » Рай там де ти, Іванна Турецька 📚 - Українською

Читати книгу - "Рай там де ти, Іванна Турецька"

16
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Рай там де ти" автора Іванна Турецька. Жанр книги: Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Рай там де ти, Іванна Турецька» була написана автором - Іванна Турецька, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Рай там де ти, Іванна Турецька" в соціальних мережах: 
"Невже він вважав що після такого його вчинку я кину свого хлопця, і почну зустрічатися із ним, хоча він мені і подобався раніше, та тепер я в цьому зовсім не впевнена.. Як він міг так вчинити, в голові не вкладається..."

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3
Перейти на сторінку:
Глава 1 Скидаючи рожеві окуляри

Багатьом із дівчат попадаються не гідні їх хлопці, а ті ладні і надалі дозволяти себе їм принижувати, аби вони тільки залишались поруч із ними. Навіщо такі жертви, для чого? Щоб потім ставати жертвами тиранії, і абьюзу. Олена ледь не потрапила на такий крючок..

Їй давно подобався Віктор, сусід з верху. Вона працювала ветеринаром у приватній клініці, їй було 23, одружуватися вона поки не хотіла.. Вона іноді приходила у гості до Віктора, він жив один. Вони були знайомими, не можна сказати що друзями, та стосунки у них по-сусідськи були хороші.. Він довгий час не звертав на неї уваги.. От одна із таких зустрічей у його квартирі якраз була у самому розгарі...

– То що ти говориш, сьогодні котика лікувала і він ледь не вкусив тебе?

– Я не лікувала, а поки оглядала, йому вже почало щось не подобатись, та він гарчав, до часу, його господиня, хотіла його каструвати, та поки я проводила його огляд він вже почав на мене нападати, видно це його не перший похід до ветеринара.. Слава Богу не вкусив, я вчасно забрала свою руку. Потім мені допомогла тримати його вже моя напарниця, і так ми провели кастрацію вже під наркозом.. Він навіть не давав вколоти собі укол.. Але все пройшло вдало, на кінець. Та я не шкодую через такі робочі процеси, тому що в мене хороша зарплата, а в тебе як пройшов день?

– В мене добре, без ніяких сюрпризів, в мене набагато простіша і спокійніша робота як ти знаєш.. А як твої батьки, їм сподобалося в Німеччині?

– Та ніби так, із мовою іноді було не просто, але кажуть тепер ніби адаптувалися.. До речі дякую за чай..

– Будь ласка! 

– Добре до завтра, ще зустрінемось!

– Ок. До зустрічі!

Прийшовши додому Олена сіла на диван і задумалась:

Він ніби зовсім не звертає на мене уваги, пора припиняти такі зустрічі і жити далі, хоч він і гарний із себе, чорнявий, стрункий, високий, та видно що я йому не подобаюсь, він не зробив мені жодного компліменту, не виявляє жодних знаків уваги.. Так і один власник одного будівельного магазину не дає мені проходу, наша клініка знаходиться поруч із його магазином, і він навмисне щодня приїжджає відвідати нібито своїх підлеглих, і перевірити чи вони добре працюють, та я добре знаю що це привід для того щоб побачити мене.. Тому що в місті у нього є ще два таких магазини, та туди він навідується за моєю інформацією не так часто, тому все зрозуміло.. А які він компліменти мені говорить: 

" Ти зіронька, наче з неба з'явилась, 

Тебе покохав я назавжди, 

В моїх ти очах просвітилась,

Неначе місяця сяйво яскраве, 

І рай там де ти..

Відчуваю..

Я кожну хвилину хотів би з тобою провести, 

І знай не забуду нізащо.."

О та це ще не все, може вже сказати йому "так", згодиится із ним зустрічатися, поки він в кінцевому випадку геть розум не втратив від кохання, а які квіти він мені дарує.. Хоч мені і подобається Віктор, та він ще жодного разу ані слова не сказав яка я гарна, а той мене задарює компліментами щодня.. 

На наступний день Олена згодилася на зустріч із Артемом, радості його не було меж.

– Артеме, ви були настільки наполегливі що я не змогла вам відмовити, вам варто почати писати вірші, вони і справді красиві, мені подобаються!

– Дякую, Олено давайте перейдемо на "ти", тут є неподалік чудовий ресторан, може сходимо туди ввечері?

– Добре давай перейдемо на "ти", я не проти.. Добре, сходимо, я не проти..

Цим вечером Олени у Віктора не було як зазвичай, і він вже почав думати чому вона не прийшла, адже він так вже до неї звик.. 

Тим часом Олена і Артем вже вели душевні розмови про те та про інше..

Віктор не знаходив собі місця, думав де ж вона може бути, йому подобалися їх знаки уваги, хоч у відповідь він не подавав їй жодних надій, і тепер думав над тим чому вона не зайшла до нього як зазвичай.. 

А Олена раділа тому що тепер хоч якось змогла розвіятись..

– Олено а тобі 23, – запитував Артем, ти вже закінчила навчання?

– Так, цього року якраз, мені скоро буде 24.  А тобі скільки років, якщо не секрет?

– Мені 27.

– Різниця не така вже й велика у віці, всього три роки, якщо врахувати те що мені скоро 24..

До речі мені тут подобається, гарне місце, розслабляюся музика грає, додає атмосфери й затишку цьому ресторану.. Ти можеш собі уявити, я тут ніколи й не була, не приходилося.. 

– Бачиш, я одразу знав що тобі тут сподобається!

– Ти до того ще й романтик, ти сам пишеш вірші?

– Так я сам пишу, це моє невелике хоббі у вільний від роботи час.. Та коли я зустрів тебе, ти наче стала моєю музою, і тепер мені вірші хочеться присвячувати лиш тобі!

– Артеме, а чим займаються твої батьки, вони живуть окремо?

– Так, у них є свій будинок в пригороді, у батька є свій бізнес.. Я пішов по його стопах. Та того що я маю, я добився всього сам...

– Це цікаво, мені завжди подобалася у хлопцях цілеспрямованість. Напевно ти молодець, добре старався..!

– Так прийшлося ще навчатися всьому самому, та що ми зараз про мене, та й про мене. Розкажи краще, чи подобається тобі твоя робота?

– Так, мені все підходить. Я добре заробляю, мені на все вистарчає.

– Чудово! Прогуляємось? Тут ввечері так красиво!

– Давай прогуляємось!

Поки вони ще гуляли по місті, Віктор уже чекав під її дверима.

По приїзді додому вона його побачивши біля дверей від своєї квартири, запитала:

– Віктора, що ти тут робиш?

– Я чекав на тебе, ти не заходила сьогодні до мене в гості, щось трапилося?

– Ні, нічого, все добре! З чого ти взяв?

– Я просто звик до того що ти завжди поряд..

– Вибач, сьогодні не вийшло!

– Олено зажди, я завжди хотів сказати тобі, що ти мені дуже подобаєшся, та ніяк не наважувався, можливо зустрінемось десь завтра, в кіно сходимо? Що скажеш? 

– Вітя, я подумаю чесно, зараз вибач немаю часу. Мені потрібно йти..

– У тебе хтось вже є, так?

– А навіть якщо і так, то це не твоє діло?

– Може скажеш мені хто він?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рай там де ти, Іванна Турецька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рай там де ти, Іванна Турецька"