«Все своє життя я прагнув до прекрасного і буду прагнути до самої смерті», — так сказав Ясунарі Кавабата (1899–1972) під час вручення йому Нобелівської премії 1968 року. Він сам визначав для себе шлях у житті та літературі і завжди слідував йому. Звідси — неповторна естетика творів Кавабати, зображення Японії та японців крізь призму вічних тем — життя і смерті,